найвищи духовни циности у поезии Малишка

Велико Втчизняно вйни був вйськовим кореспондентом. Псля вйни Андрй Самойлович працював у журнальчик Днпро. Здаться, звичайний шлях радянського лтератора. Але Малишко н в якому раз не був тим, хто промняв свй люд на пльги, дарован партйним квитком. врш поета переконливо доводять це.

У врш Марина в неб голубм Малишко звернувся до теми спвця пророка й учителя. Мова тут де про Великого Кобзаря. Хмара пролта над Украною, лежить шлях на схд, туди, де над Каспм горбатим минали роки Шевченкового заслання. Що може бути бльш пднесеним, нж далог двох поетв? Малишко злее сподваться на такий далог. Хмара принесе в далек кра справжн дощ, як впадуть саме туди, де ступав наш генальний Кобзар:

Здесь шлях лежав млла спека.

Здесь вн за всх переболв.

Толика Кобзаря, немов у дзеркал, вдбила долю всього народу. память про Шевченкову славу робить нас тими, ким ми повинн бути укранським народом.

Палають вогн при дороз. Поетична уява Андря Малишка оживля в цьому врш под давнх часв набг татар на Украну. Вороги длять награбоване:

Бери соб матр з дтьми,

Отару овець волв.

  Вддай мен шаблю-дамаску,

Як сам ватажок повелв.

Бль гнв вдчуваться в цьому врш. Малишко дуже стисло яскраво пода картину набгу, кожна деталь здесь працю на створення виду. Палають вогн при дороз ще раз доводить нам близьксть поета до народу, адже будова й поетичн особливост врша нагадують народн псн та балади. Недовго торжествують розбйники. Козаки пд проводом Петра Сагайдачного сповна вдплачують за погибель ганьбу, за сльози матерв та дтей:

шабл скреснули впали,

порох покрив сножать.

Татарськ порубан кост

Пд сонцем палючим лежать.

Андрй Малишко розумв велич людини прац, красоту хлборобського труда, святсть родово памят. Ось клька прикладв.

Лист до гречки це звертання селянського сина до рдно природи. Звичайне, те, що ми звикли бачити щодня, насправд зовсм не звичайним: зростання врожаю подю вселенського масштабу. поет захоплений красотою й величчю гречано доброти. Малишко назива цей злак дочкою гречкосв. Мотори комбайнв урзаються в майбутн. Вчний кругообг продовжуться. Людина збира врожай.

Правда бльш складний врш. Тут создатель розмркову про витоки людсько мудрост й шляхи досягнення. Материн заповт проголошу, що мудрсть ма власн закони. Мудрсть нерозривно повязана з правдою:

А правда злее одна вона колюча,

Грка й жорстока. завжди в бд.

Людина виновата боронити правду, не нажималючи для себя:

Упавши, встань,

знов ди, знов шукай .

Правда може бути жорстокою, а мудрсть важкою. Але людина виновата намагатися досягти мудрост, аби було кому збергати правду у свт.

Псня про рушник. Толика благословила цей чудовий лричний врш, йому судилося стати улюбленою пснею укранцв. Мабуть, кожен памята хоч деклька рядкв з Псн про рушник:

в дорогу далеку ти мене на зор проводжала,

рушник вишиваний на щастя, на долю отдала.

Мати особливо вшанована в Укран: це знак душевно щедрост, велич, безмежно вдданост. Хто як не мати подару людин щастя й добру долю? Рушник це символ, який прогуляться з народнопсенно традиц. Усе тепло свого большого серця поет уклада в рядки ц поез. Художн детал Псн про рушник пдбран дуже досконало: незрадлива материнська ласкава усмшка, засмучен оч хорош. Ц ептети створюють образ матер берегин роду, т, хто опкуться долею Украни.

Не судилося Малишков побачити нашу незалежну державу. Але у вршах цього талановитого лрика немало передчуттв. саме вони стинн. злее вони пророчими, говорячи правду про майбутн Украни й укранцв.