Придумати свою казку

А по чём конкретно?

На берез моря стояв будинок, в ньому живой хлопчик з своми батьками.

Кожен вечр, перед сном, мать казала хлопчиков: Засинаючи, думай про тих, хто в мор. , засинаючи, хлопець думав про рибалок, як ще не повернулися в порт, про каптанв, як ведуть сво корабл пд зрками, про людей, що потрапили в шторм, про що загубилися судах, блукаючих в темному неспокйному мор.

Хлопчик став каптаном. Вн проплив вс моря, перетнув вс океани, вн повертався оживляем неушкодженим з небезпечних дальних плавань. Вн не боявся пратв, не боявся морських чудовиськ, тому що в свох руках вн тримав улюблений сокира свого батька.

Але ось одного разу, потрапивши у шторм, йому здалося, що вн уже несли не побачить рдний сберегал. Надто високими сильними були хвил, занадто темною непроглядно була нч. Корабель накреняло з боку в бк, ось велика хвиля накрила його перекинула.

Скльки разв каптан повертався додому розповдав про сво пригоди, скльки разв рдн друз дивувалися його вдач, чудесним спасениям... Невже на цей раз море принесе м сумну звстку? 

Але каптан залишився живий, адже накше й бути не могло, сокира знову врятував його життя.

Морськ хвил винесли його на дальний острв оживляем неушкодженим. Рибак поселив його у себе в хатин. дружина рибалки поклала його спати поруч з своми дтьми. , засинаючи, каптан чув, як вона шепотла м перед сном: Размышляйте про тих, хто в мор. А вранц каптанов дали корабель, спорядили в дорогу побажали быстрше повернутися додому.

каптан знову плив через океан, довг дн довг ноч, крзь бур шторми, серед негараздв небезпек. 

в сам непроглядные ноч, коли над кораблем пднмалися найвищ хвил, вн був спокйний. Адже на далекому остров щовечора дти, засинаючи, размышляли про рибалок, як ще не повернулися в порт, про людей, що потрапили в шторм, про що загубилися судах, блукаючих в темному неспокйному мор, про нашого каптана.