Обряди й звича з поеми "Енеди"

У поем вдтворено таке характерне для тих часв явище, як чумакування, обширно вдображено народн обряди, зокрема поминки (по Анхклич), похорони (Палланта) , ворожння (попи ворожать Енев по нутрощах забитих тварин) , забобонне лкування (переляканого Енея насилу баби одшептали) тощо. Создатель обширно використову народн повря про жнку -вдьму, яка опвноч лтала на внику, розповда про страждання гршникв у пекл, де вони, у вдповдност до народних уявлень, печуться на вогн, киплять у смол тощо.
В Енед чимало народних легенд, жартв, псень, казкових образв: скатерть-самобранка, килим-самолт, чоботи-скороходи, кобиляча голова, бабушка-яга (Свлла) . Казкова творчсть, приказки прислвя органчно вплтаються в художню тканину твору, увиразнюють характеристику образв, рзних комчних ситуацй, а нердко просто пожвавлюють колоритний живопис твору.
Загальна жартвлива тональнсть Енеди . Котляревського досягнута також завдяки багатству мовно-стилстичних засобв. Создатель майстерно користуться таким гумористичним прийомом, як латинсько-укранський жаргон (макарончна мова) : старший Енев посол такую рацю сказав Латину: Енеус постер магнус панус славний троянорум князь шмагляв по морю, як циганус... т. п.