образ Марис в твор Мартин Боруля

Пса Мартин Боруля написана на основ реального факту. . Карпенко-Коричневый використав подю, яка вдбулася в його отчизн. Батько письменника виршив у трибунал довести сво дворянське походження. Незважаючи на витрачен зусилля, рд дворянським визнаний не був, бо прзвище в нових старих документах вдрзнялося одню лтерою. Так само й головний герой твору: багатий шляхтич, бюрократ земського суду Мартин Боруля ма заповтну мрю - зробити свй рд дворянським, поставити все на дворянську лню. Справою чест стало те доведення дворянсько лн, бо Мартина пан Красов-ський назвав бидлом, а його сина - телям. Боруля наполегливо, з завзяттям судиться, викидаючи грош на втер, навть не розум, що поврений Трандалв просто дурачиться його. А найголовнше, сам герой навряд чи змг би пояснити, для чого йому дворянство потрбне, адже в нього цлком нормальне життя: ма дружину, сина й доньку, чимале хазяйство.

Зрозумло, що Боруля не ма нчого спльного з дворянством. Маючи звичку прокидатись рано, герой з усх сил намагаться бути паном лежить, як водиться панам, довго, хоч болять боки вд того лежання. Усупереч родиннй традиц вимага вд дтей називати його папнька, а дружину - мамнька, не да працювати Марис, аби вона привчалася до дворянства. Боруля марно витрача чимало грошей на дворянський антураж. Смшно вигляда це намагання бути благородним: очкуючи привезення з м100 кофю, герой просить дружину дзнатися, що з ним робити, бо Чай я пив знаю, як його настановлять, то сам тоб розкажу; а кофю не знаю, як роблять. Пди ти сразу до Сидоровички - вона зна - повчися у не. розпитай гарненько, як його роблять если його подають: чи до борщу, чи на нч?

Боруля, безперечно, прекрасний батько, хоча через свою обмеженсть заслпленсть дворянством трохи не зламав життя Марис. Вдмову сватам Миколи, Марисиного коханого, Боруля объясню просто: Не приходиться дворянц йти за простого хлбороба, я тепер на такй лин Натомсть майбутнм чоловком доньки вн бачить регстратора Нацвського - людину несерйозну, звичайного мського модника, болтуна, що до того ж обожать випити за чужий кошт. Марисю диву така кардинальна змна в батьков, адже вона вихована зовсм по-ншому.

Син Борул Степан служить канцеляристом у мст. Батько з щедрстю витрача на нього грош, аби вн вибився в люди, виглядав, як дворянин. Степанов це подобаться, але т грош йдуть у нкуди, бо вн не навчився цнувати зароблен грош. Вихор мста з веселими гуляннями, що часто закнчуються пиятикою, приваблюють хлопця. Але канцелярю закривають, молодший Боруля повертаться додому, де бачить больного батька та майже розорене хазяйство. Це все - наслдки наобум гонитви за дворянством.

Знакчним спалення дворянських паперв у кнц пси. Герой немов очищаться тим вогнем, ста зрячим, Борул 100 легше, наче в нього нова душа ввйшла, а стара, дворянська, попелом стала.

У твор подналися елементи комед трагед. Образ Борул в цлому комчний, але за цим зовншнм комзмом криться ужасна драма, адже нерозумний, заслплений дворянською лню герой мг втратити безусловно все: майно (якого майже не лишилось), друзв (Гервася, Протася Матвя), дтей (нещасливий шлюб Марис й розпусне життя Степана), власне життя.