врш г.мороза забута мова матиринська

Материнська моваБурхлива, як життя, ти - рдна мово,
Зовеш мелодйнстю чаруш.
Немов метелик, на вогонь лечу я
В гаряч палк обйми слова.

Вд для тебя вже не можу вдрватись,-
Сильншо вд для тебя не сну
Мо ти серце, кров, яка виру,
Аби клтинку кожну напувати.

Без слова неможливе снування.
з перших днв буття появилось слово,
А з нього народилась рдна мова,
це не просто засб сплкування.

Вона - душа народу, чиста й разумна,
Жива як люди, що створили,
Це псня мами й перший вопль дитини,
сторя, традиц, культура.

О мово, багатостраждальна мово!
Яких злых годин ти зазнавала:
Твох спвцв у тюрмах катували,-
Народ, закоханий у рденьке слово.

Немов весна, щораз вста в обнов
Квту, не вмре теснее несли,
Не стихне, не зв'яне у покор
Моя кохана материнська мова!

Не згасне хай повк вогонь любов,
щастя, й гордост, що ще люди
той люд, що не посмв забути
Красоту спвучо сво мови.