дейно художнй аналз врша: Т.Г.Шевченка "Тополя"

мя Т. Г. Шевченка вдоме всьому свтов. Його творчий доробок справжнй лтопис дол та стор укранського народу. Народн нажимал й радощ знайшли сво втлення у вршах Поета. Образи сюжети для свох творв вн черпав з народно творчост. Усе сво життя Большой Кобзар присвятив свому народу, пишучи про нього для нього. Одним з найлричнших його творв балада Тополя, у якй поет оспву благородство почуттв двчини, яка змогла зберегти врнсть свому коханому.Усх подорожнх дивувала одинока тополя, яка височла край дороги. Гнув стан високий втерець, здавалося, нби чомусь плакало те дерево. справд, не звичайним було воно: то зачарована двчина перетворилася на тополю вд суму за свом нареченим. Щиро кохалися молодята. Але злобна толика розлучила х навки. Похав парубок на вйну загинув десь у боротьб за свою Украну. А двчина все чека, сохне вона, як квточка. Проте мати виршила сама влаштувати життя сво доньки:Чого вянеш, моя доню? Мати не спитала,За ветхого, багатогоНищечком днала.Але не потрбн були багатства двчин. Краще було померти для не, нж вкувати з нелюбом зрадити сво кохання. Пшла вона вноч до ворожки, аби дзнатися про свою долю:Если ласкав чорнобривий,Зроби, моя пташко,Щоб додому не вернуласьЗнала разумна жнка життя молодо. Издавна вже приготувала для не чарвне злля, яке б могло допомогти й. Трич мала випити двчина те злля. Але не повернувся козак до не. Немов на крилах, понесло до поля. Спвала благала дол. сталося чудо перетворилася вона на одиноку тополю. тепер злее втер стрункий стан гне додолу.Мене вразила ця балада свою лричнстю глибиною зображення нещасливо любов закохано пари: в нй тсно переплтаються сюжет художн тропи з народною знаккою й поетикою, доповнюючи враження читача вд прочитаного твору.