Будь-ласка, допоможть скласти план до твору Антонни Литвин "Цвркун"Рс соб на

Будь-ласка, допоможть скласти план до твору Антонни Литвин "Цвркун"
Рс соб на свт хлопчик. дуже люди того хлопця обожали, бо умв
вн спвати, як нхто на свт. Вечорами, псля денно роботи, если
можна було трохи спочити, сходилися стар й мал послухати псню. Кожен,
хто чув хоч раз той спв, нби набирав у груди сили й снаги, нби пив
живу воду з цлющого джерела. Спвав хлопець про сонце, про квти-трави,
про землю. кожна його псня восхваляла рдний край. Т псн хлопчина
складав сам. А если в нього питали, як це йому вдаться, вдповдав, що
все те вд квтв, дерев, води, птахв та зврв.
Якось прийшло в цей край зло. Про спвучого хлопчика прочули зл
вороги й виршили викрасти його. Мрачно ноч, коли вн наслухав псню
мсячного сяйва, щоби потм переспвати його людям, схопили вони його й
понесли в сво земл. Володар то крани хотв мати спвучого раба. Та
хлопець йому не спвав. Просили його мовчав, били мовчав. Тльки
одного разу, змучений вкрай, завв тужну-тужну псню. Вд то псн
нмли люди, а камння плакало. Була вона про розлуку з рдною гранью.
Злий володар наказав вдвезти хлопчика в його землю , якщо вн там
спватиме, убити. Тльки-но ступив хлопчик на рдну землю, одразу в
нього вирвалася псня.
Котрийсь з ворогв замахнувся шаблюкою, щоб виконати наказ володаря,
але шабля свиснула в повтр, а хлопця не стало. Злее в зеленй травок
застрибало маленьке чорненьке створння. задерикувато заспвало.
Вдтод й повелися на нашй земл весел цвркуни. хн псн
славлять рдну землю, звеселяють смутних. А хто понад усе обожать
батьквщину, той чу в псн малюсенького цвркуна слова про красоту нашо
земл.