Скласти план до казки ВИШЕНЬКА Живой соб на свт бдняк.

Скласти план до казки
ВИШЕНЬКА

Живой соб на свт бдняк. був у нього син - Янош. Та такий ледачий був Янош, такий лежебока, що й розповсти не можна. Цлснький день лежить, з боку на бк перекидаться. Скажеш зробити що-небудь - пальцем не поворухне, бровою не поведе.

Якось сказав батько синов:

Ходм, сину, подивимось, що на блому свт робиться.

рушили вони в путь-дорогу.

Йшли вони, йшли, раптом бачить Янош: пдкова лежить - корисна рч! Пдняв би Янош, так от бда - нагинатися лньки. А батько його не полнувався - нагнувся, пдкову пдняв заховав соб за пазуху.

Незабаром прийшли вони в село. Зайшов батько до крамниц продав крамарев пдкову. Дав крамар бдняков за пдкову цлий грш*. Пшли вони отдал.

А сонце високо в неб. Янош то на небо гляне, то озирнеться навкруги, чи нема поблизу села або яко корчми. Теснее й полудень настав обдати давно пора. Ох, як сти хочеться Яношу, сил нема!

Увйшли вони ще в одне село. дуть вулицею. По боках - хати, а на их димар стирчать. Зрадв Янош! Та, мабуть, рано ще було радти: димар стирчать, а диму над ними нема. Вс вже пообдали. Зрозумв бдолаха Янош, що пде вн звдси, облизня пймавши.

Сумний шов вн селом, навть на перехожих не дивився. Раптом на базарному майдан побачив Янош вз з вишнями.

Батьку, батьку! - загукав вн. - Подивись-но, вишн! Адже грш у для тебя ?
, - сказав батько пдйшов до воза.

Зрадв Янош, если за грш насипали м цлу хустку ягд. Та рано ще було радти. Батько зав'язав хустку вузликом пшов отдал. Поплентався за батьком Янош. Жде не дждеться, если посдають вони пд деревом, у затишку, та досхочу надяться вишеньок. А батько мовчить йде отдал.

От зйшли вони з шляху. Пшли вычищаем полем: навкруги травка квти.

шов-шов Янош за батьком, раптом бачить: свалилась вишенька на травку, лежить у зеленй травок, виблиску. Янош нагнувся, схопив вишеньку в рот. Ой, до чого ж блага! Соковита, м'ясиста, запашна!

Дивиться - знову вишенька свалилась на травку. Знову нагнувся Янош, пдняв з'в.

А старий де-йде мовчки та ненароком кине з хустки крзь дрочку вишеньку на траву. Одну погубить, другу, третю...

Янош ус ягоди з'в. Трохи перебив голод. Тод батько оглянувся та й каже:

- Бачиш, синку, тоб лньки було раз нагнутися за пдковою, а довелося дев'яносто дев'ять раз нагинатися, вклоняючись кожнй вишеньц.

Отак воно завжди бува з ледарями. (390 слв)

Задать свой вопрос

---