Допоможть написати хорошу характеристику геров з повст *Маруся*

Повсть Маруся стала прикладом того, що укранська мова нчим не поступаться перед мовами нших людв. Головний образ твору Маруся. У ньому втлен найкращ риси сльсько укрансько двчини. Та що ж то за двка була! Висока, прямесенька, як стрлочка, чорнявенька, очиц, як тернов ягдки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська морда, що у саду цвте... Такими колоритними фразами змальований портрет Марус. Вн нагаду образ двчини з народно псн. Маруся слухняна, покрна, працьовита релгйна. Вона шанувала свох батькв, в усьому м допомагала. Вона була, мен здаться, аж занадто стыдлива сором'язлива: не прогуливалась гуляти з двчатами н на вулицю, н на вечорниц й ншим не радила ходити: Лучче я, каже, на те мсце, упоравшись... ранше устану, замню твою старсть: обдати наварю батьков в поле понесу. А на вулиц що я забула? грашки та пустота... Нжна ласкава Маруся до свого коханого. внутршнй свт сповнений радсних почуттв, душевно краси. Двчина прагне щастя. Але Василь змушений ти на заробтки, щоб потм вдкупитися вд солдатсько служби. Сумне життя настало для Марус без нього. Вона журиться, ночей не досипа, уболва за долю свого коханого. Письменник змальову хвилююч картини, як нас дуже зворушують, заглиблюють у внутршнй свт герон. Прощаючись з Василем, який хав на заробтки, Маруся наче передчува свою погибель: Василю! На кладовищ мене покидаш, на кладовищ мене й знайдеш! Поминай мене, не удавайся в тугу... прощай на вки вчн!.. Там побачимось! справд, повсть ма трагчну розв'язку: пшовши в лс по гриби, Маруся змокла пд холодним дощем, застудилась незабаром померла. У зображенн Марус, у перебльшенн почуттв геров, у прагненн Квтки-Основ'яненка розчулити читача добре вдчуваються традиц сентименталзму, мсцями повсть аж надто сльозлива, але все одно ми читамо з захопленням, вона чару нас свою поетичнстю.  

Василь

Образ Василя гармону з образом Марус. Василь бдний селянський парубок, сирота, працю свитником у мст. Вн розумний, гарний, працьовитий релгйний. Портрет його змальований у фольклорному дус: Хлопець гарний, русявий, чисто пдголений; чуб чепурний, уси козацьк, оч веселеньк, як зрочки: на виду рум'яний, моторний, звичайний... Василя поважають доросл, з ним хочуть дружити молод, хоча й сирота, проте вн до всяко роботи здатний. Розумов здбност Василя виявилися в тому, що вн швидко навчився грамоти в купця.

Василь закохався у Марусю з першого погляду почувався надзвичайно щасливим, если дзнався, що це кохання взамне. Создатель користуться фольклорними зворотами для висловлення Василем свох почуттв: Марусенько, моя лебдочко, зрочко моя, рибочко, переплочко!.. Я мов у раю!

Василь подобався батькам Марус, але перешкодою на шляху одруження стояла солдатчина. Благання Марус Василя скнчилися домовленстю мж непохитним батьком Марус Василем: Наум вддасть за нього доньку за умови, що той заробить соб на найомщика таким чином вдкупиться вд солдатчини. Василь покоряться дол йде у найми до купця.

Василь повертаться з заробткв, але Марусю заста вже неживою. Побачивши Марусю у трун, Василь закричав нажималбно, застогнав, зблд як смерть, та здесь же впав, мов неживий!... Велика чутливсть переживання властив Василев. Вн тягостно сприйняв погибель кохано, навть хотв покнчити життя самогубством, але знайшов нший вихд: постригся в ченц печерського монастиря. Невдовз псля постригу Василь помира у монастир пд менем отця Венедихта.

В образ парубка втлено глибок переживання вд втраченого щастя.

О. Гончар, виходячи з народних критерв, писав: В образ Василя письменник намагався втлити найхарактернш риси кращого парубка, такового хлопця, який був би гдним Марус

Наум Дрот та його дружина Настя

В образ Наума Дрота Квтка показав деального, на його погляд, селянина.

Наум Дрот був парень на усе село, де живой. Батьков матер слухняний, старшим для себя покрний, меж товариством друзяка, н пвслова несли не збрехав, горлки не впивавсь, п'яниць не терпв, з ледачими не водивсь, а до церкви так хоч би малюсенький празник, тльки пп у дзвн, вн вже й там... Если прочу яку бднсть, надлить по свой сил совт добрий дасть.

Щасливе й заможне життя було в нього з дружиною Настею, х турбувало злее те, що не було дтей,