краса людськой души на основи твору гуси лебед летять використовувати крилат

ВИБЕРИ СКОРОТИ ТРШКИИ ПЕРЕРОБИ НХТО НЕ ЗДОГАДАТЬСЯ ЩО ЦЕ З НЕТУ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Серед багатьох, дуже цкавих творв видатного укранського письменника М. Стельмаха окремо стоять дв бографчн повст Щедрий вечр Гуси-лебед летять. У их дуже реалстично передаться та атмосфера, у якй довелося зростати формуватися маленькому Михайликов, розкриваються його дитяч переживання, тамниц мр.

У повст Гуси-лебед летять ми бачимо махонького героя у повсякденних клопотах звичайно сльсько дитини. Михайлик допомага батькам по господарству, збира ягоди гриби, пасе конячину. Його життя не можна назвати буденним срим. У свт його дитинства неначе злилися разом казковий свт дитинства реальний свт дорослих. Так зростав Михайлик серед загадково надзвичайно чудово природи, виглядаючи по левадах садках лто, яке залишало псля себе то смачн суниц, то стигл вишн, врячи не врячи в тамницю снування жар-птиц.

Михайлик бешкетний непосидючий, а разом з тим чуйний доброзичливий. Була у хлопчика ще одна риса, яка вдрзняла його вд нших сльських дтей невситима жага до читання, за словами односельцв, дурсть або слабсть. Михайлик читав усе пдряд, що не встигали докурити сльськ чоловки. Заради того, щоб читати, хлопчик терпв багато прикростей: глузування свох сверстникв, наркання матер. Але такий потяг до знань не залишився марним, бо хлопчик з великим задоволенням учився в школ.

М. Стельмах з неабиякою вдячнстю згаду свою смю. Незважаючи на те, що вони були майже неосвченими, ц люди мали шляхетн украшав душ. Письменник розповда про те, що саме мати перша в свт навчила мене любити роси, легенький ранковий туман, вона першою показала, як плаче од радост дерево, коли надходить весна. З не меншою теплотою создатель згаду у повст свох бабушку й дда: Жодна крихтка житейського бруду не виповзла з двору мох ддв, недобре слово з хнх вуст не торкнулась жодно людини. Сусди дивувалися трохи посмювалися з незвичайно делкатност ддуся, бо де ж видано так жалувати в селянств жнку, як жалував вн?

Спостергаючи життя дорослого свту, Михайлик проходить справжню науку. Вн по-свому сприйма не тльки добр, а й зл вчинки людей. Живучи у нестатках, хлопчик вчиться спвчувати чужому пламенею, його очень обурю будь-яка несправедливсть. Дитяча душа Михайлика палко протесту проти людсько пдступност й нечесност. Сильне обурення викликають у хлопчика вчинки братв його батька, см сльського священика вчинки Юхрима Бабенка.

Повсть М. Стельмаха Гуси-лебед летять починаться словами: Прямо над нашою хатою пролтають лебед. Цими ж словами повсть закнчуться. Гуси-лебед стали для Михайлика свордним эмблемой дитинства, який сяяв йому усе доросле життя. Недарма ж Гуси-лебед летять над мом дитинством, над мом життям!.