дея сродно прац у творах Григоря Сковороди твiр роздум

Читаючи твори Г. Сковороди, я не припиняв дивуватися з того, наскльки глибоким х змст, наскльки актуальними, необхдними та просто красивими флософськ де, висловлен в их.Одню з головних дей флософ Сковороди була дея так звано сродно прац. З дитячих рокв, ще юнаком, майбутнй флософ та письменник звик допомагати свом батькам. Щастя, що ця допомога давала йому справжн задоволення, бо його батьки звичайн селяни змогли вказати дитин на те задоволення, яке може приносити праця заради власного добробуту. Пзнше усе пережите в дитинств Г. Сковорода висловив у свох творах, та власнй флософськй теор. Вн навчав, що кожна людина ма працювати. Бо ледарювання призводить до деградац насамперед духовно, воно нби уповльню життя людини, робить його беззмстовним та безбарвним. Тльки праця в змоз позбавити людину песимзму, нудьги та срост. Але ця праця ма вдповдати покликанню людини, найтоншим порухам людського серця.На жалко, тогочасне суспльство зовсм не зважало на природн нахили людини. Если дитина народжувалася в бднй селянськй родин, майже упевнено можна було сказати, що все сво життя вона працюватиме на земл. Коли ж дитина з'являлась на свт в отчизн ремсника, вона також, быстрше за все, ставала ремсником, переймаючи вд батька його професю, те саме стосувалося духовенства тощо. У схдних кранах, зокрема в нд, протягом багатьох сторч снував кастовий подл суспльства. Наприклад, були ремсники, торговц, вони, духовенство. Отже, дитина вд народження не могла змнити сво кастово приналежност, змушена була з малих рокв пзнавати нередко нецкаву для себе справу. Але що робити, если син вона не ма бажання братися до збро, прагне життя спокйного усамтненого, ма хист до мистецтва. Або если майбутнй церковник знаходить розраду щастя в щоденнй прац на земл, в створенн чогось матерального, у вдчутнй допомоз людям? Вдповд на це питання не було. Звсно, в укранському суспльств такового очевидного подлу за кастами не було, проте ця неувязка поставала дуже гостро.Григорй Сковорода помтив таку несправедливсть обмркував шляхи подолання. Вн дйшов висновку, що головне вчасно помтити нахили дитини в жодному раз не створювати перешкод на шляху духовного та професйного розвитку. Если дозволити селянськй дитин, якщо вона того хоче, стати музикою все сво життя присвятити цьому справд прекрасному мистецтву, а синов монарха дати змогу працювати на земл, якщо вн не ма бажання, а головне хисту керувати краною, люди стануть щаслившими. Если займашся улюбленою справою, навть результативнсть тво дяльност вдчутно збльшуться. Але Григорй Сковорода мркував не тльки про щастя кожно людини окремо: коли кожен бути займатися свою сродною працею, саме суспльство стане краще, бо кожна людина вд хлбороба до полководця робитиме свою справу творчо, професйно з задоволенням.