необходимо на завтра твр Наталка Полтавка моральна красота укрансько двчини

Укранська земля. Чарвна, неосяжна, велична. на дй земл живуть загадков напрочуд гарн жнки. З давнх-давен славляться вони працьовитстю, вмнням господарювати й виховувати дтей, видляються красою зовншньою й искреннею, мощью почуттв, врнстю у коханн й нравственною чистотою. 

У п'с . Котляревського "Наталка Полтавка" вперше з'являться реалстичний образ укрансько жнки. Перед нами виника образ укранки, яка причарову свою глибокою искреннею красотою, красотою внутршнього свту, большою пошаною до матер, до старших, свою працелюбнстю, двочою чистотою, скромнстю вдданстю коханню. Ще на початку п'си Наталка да соб самохарактеристику: 



Не багата я ординарна, но чесного роду, 

Не стижуся прясти, шити носити воду. 



ц слова пдтверджуються вчинками двчини, словами знайомих. 

Пан виборний, односелець Наталки, з большим захопленням вигуку: "Золото не двка!..". Вн наголошу на працьовитост: "Яка трудяща, яка рукодльниця". Вс матер в сел ставлять у приклад Наталку свом дочкам, а возний вважа "найкращою зо всього села всх прикосновенних околиць двицею". 

Звичайно, що найкраща двчина в сел не залишаться поза увагою чоловкв. До Наталки постйно сватаються дяк, волосний писар, пдканцелярист, а вона всм вдмовля, бо глибоко коха Петра. Чотири роки жде не дждеться двчина повернення свого милого. Сво почуття вона вилива в псн, а потм з щирстю схвильованстю вигуку: "Петре!.. Я для тебя любила тепер люблю! Нехай глянуть мо оч на для тебя ще раз навки закриються...". Як душевн переживання! Яка сила кохання! Перед нами поста врна, щира нжна душа укрансько двчини. Яка добропорядочна натура у Наталки! Адже не кожна двчина зможе кохати чекати хлопця чотири роки, не отримуючи жодного листа. Наталка ж врить у повернення коханого, залишаться йому врною. Не можуть захопити няк багатства та обцянки. 

Мати, по-свому розумючи щастя дочки, вмовля вийти замж за якогось багатого чоловка, покращити життя хоч на старсть. Вона виховала свою дочку добросердечною, чесною Працьовитою, тепер вона може вдпочити, переконавшись, що толика дочки вже влаштована. Коли до двчини свататься возний, мати 100 на його бк. Наталка ж захища свою гднсть, розумючи, що шлюб з матерального розрахунку не принесе й щастя, бо, ставши дружиною багатого, вона "буде грше наймички, буде крпачкою". Донька вдповда матер, що краще посив двкою, нж вийде замж за того, до кого не лежить серце. У цих словах основне Наталчине управляло: жити за гласом серця, не допускаючи някого компромсу з совстю. См'я для ц двчини днання двох люблячих сердець. Та постйн дорвейкання сльози надломлюють Наталку, вона задля спокою неньки пода рушники возному. Н, це не зрада Петров, це самопожертва заради матер. Цей крок звеличу двчину в наших глазах, розкрива внутршню красоту герон. 

Поряд з нжнстю гднстю в Наталц живе ршучсть смливсть. Если несподвано повертаться Петро, вона без вагання вступа в боротьбу з звичаями, з свом женихом возним. Любов Наталки така велика чиста, що двчина не зверта уваги на погрози смливо кида всм в обличчя: "Окрм Петра, н за ким не буду. До цього мене нхто мощью не приневолить...". Нас зачаровують енергйнсть, розум наполегливсть ц людини. 

В образ Наталки Котляревський оспвав кращ риси укранок, хню духовну красоту. Двчина не порушу селянських моральних законв, як формувалися протягом столть. Турбота про свою двочу честь, про честь см', вддансть тому, кому отдала слово, моральна чистота його герон будуть приваблювати ще не одне поколння читачв, тому що в нй втлилися вковчн моральн цнност, що не вмирають н в як часи. Кожне нове поколння прагне збагатити власний досвд, вднайти моральн взрц кохання, людсько краси, благородства, спираючись на здобутки предкв.