Чим потрбен патротизм у сучасному житт?

Патротизм - це одна з ланок людського характеру. Вн, подбно до любов, керу людською свдомстю, заставляючи робити велик мал вчинки в м'я сво батьквщини. Патротизм - величний вияв нескнченно любов до рдного краю. Патротизм, як честь вихову больших, сильних людей, як не рахуються з цною свого життя здатн пожертвувати ним заради рдно земл. Патротизм породжу впевненсть у соб, волю в перемогу, вру в свою нацю, свй народ, вн перетворю звичайну людину в безстрашну машину, яка не вдчува страху хвораю, дучи впевнено безстрашно до сво мети. Тод мета патрота 100 метою усього народу. Патрот живе у дност з свом народом, вн живе свом народом, адже життя народу 100 його життям. Та нажаль у нашому сучасному укранському суспльств кльксть патротв з часом зменшуться. Багато людей пд впливом економчно кризи, соцальних недостаткв починають презирати сучасну державу. дух патротизму в хнх серцях почина повльно втухати, як малюсенький вогник пдчас дощу. Дух патротизму почина перетворюватись на нший дух - дух презирства. З крани визджа багато людей, юнаки шукають соб "блого блета", щоб не ти в армю, а дух нацонально свдомост ледь жевр свом малюсеньким, майже потухлим вогником. Жаль терза мою душу, если проходжусь по звичайному укранському мсту, де значна частина населення навть не зна укрансько мови, а говорить на чужому всм народам набор слв з рзних мов, який ми називамо суржиком. Укранська культура зайшла в тупик з якого не може знайти виходу. Укранськ патроти, яких так потребу суспльство, нби сплять довгим сном у душах багатьох укранцв, проте люди не хочуть розбудити той дух патрота, який все бльше бльше гасне у хнх серцях, а треба було б! Тод, если кожен укранець запалить у свой душ вогник патрота, весь люд понесе його у свой дороз. Патротизм кожного з нас, любов до ближнього до крани повели б державу вперед. Та не судилося...