Твр на тему Тарас Шевченко на засланн

Десять рокв солдатсько невол з царською "забороною писати малювати" найтрагчнша сторнка життя Т. Шевченка. Знаючи, що вн буде покараний, поет продовжу писати й малювати. "Караюсь, маюсь, але не раскаиваюсь" таким було його життве кредо. Криючись вд стороннього ока, поет пише врш, у яких протест проти царського свавлля, готовнсть боротися до кнця.

Провдними мотивами поезй пероду заслання були: сум за рдним крам, самотнсть, боротьба за волю, за звльнення вд самодержавства всх народв, як жили в росйськй мпер.

Поезю перхвалу заслання називають ще "невольничою поезю" Т. Шевченка. Кожна з цих поезй народилася з поетово печал, з невимовно журби частиною його серця:

Нудьга оснь. Боже милий,

Де ж заховатися мен?

Що дяти? Уже й гуляю

По цм Аралу; пишу

Вршую нищечком, гршу.

Однак мотив суму в творчост цього перхвалу це не песимзм, бо сподвання

зборюють журбу, а вра здола зневру. в цлому оптимзм Шевченка-невльника бере гору над песимзмом:

Може, ще я подивлюся

На мою Украну...

Може, ще я подлюся

Словами-сльозами

З дбровами зеленими!

Мало того, у багатьох творах, написаних у засланн, поет гостро критику царизм. Поема "Цар" найкращим тому свдченням:

Бодай кати х постинали,

Отих царв, катв людських.

Морока з ними, щоб ви знали.

У свох поезях того перхвалу поет честно показу гнвно засуджу крпосникв, х безчинства, моральну розбещенсть. Цей мотив звучить в поез " вирс я на чужин", в поем "Княжна". Одним з кращих творв перхвалу заслання поема "Варнак", де стихйний протест селян проти пансько кривди й наруги набува особливо сили.

Отже, н тлесн недуги поета (ревматизм, цинга, хвороба очей), н муштра, яка завдавала великих мук, фзичних страждань, не могли зломити його духу, його морально високост. А поез цих рокв свдчать про те, що борець за правду не схилив голови перед царем та його слугами. Незважаючи на тяжк обставини, Т. Шевченко писав поез, сповнен антикрпосницьких, антицарських мотивв, бо завжди скрзь поета хвилювала не стльки своя власна толика, скльки трагчна толика обычного люду.