ПОМОГИТЕ ДАМ 30 БАЛЛОВ. Скласти казку про оснь.

Издавна це було, у кра щасливм та квтучм. Несли не було там холодно, нхто не сумував не журився. Управляв цим крам цар, що мав одну доньку царвну Оснь. Росла вона стрункою та гарною: мала коси, як золото, оч як син небо. Если виповнилося й всмнадцять рокв, посватався до не славний лицар Вересень.Погодилась Оснь, бо припав й до серця цей юнак. Злее висловила бажання, щоб принс вн весльний подарунок перли заморськ. Вирушив лицар у путь-дорогу, а царвна взялась до роботи гаптувати вбрання весльне. Була вона вмлою та спритною за якийсь тиждень вигаптувала фату, сукню. 1-го денька сидла вона бля вкна свтлиц. Раптом бачить: вершник скаче до палацу. То був чаклун Жовтень. Пд'хав, гарцюючи, до вкна й втаться:

Здрастуй, царвно Оснь! Почув я про твою красоту незрвнянну, от я бля твох нг. Прошу для тебя, будь мою дружиною! Привз я весльн подарунки: парчу золоту корали багрян.

Промовля Жовтень, а водночас чару, чару та й зачарував царвну Оснь. Забула вона свого нареченого отдала згоду бути Жовтнев за дружину. Вже й день веслля з ним призначила.

От настав цей денек. З усх усюд з'халися гост. Лине музика, псн величальн. Веселяться гост, п'ють мед-вино за здоров'я молодих, танцюють, спвають. Саме в цей час Вересень повернувся з весльним дарунком. Зупинив жеребца й пита в людей:

Що це святкують?

Наша царвна Оснь за Жовтня замж де!

Побачила царвна Оснь, що небо затягло хмарами, визирнула у вкно а там у травок перли розсипан. Вмить згадала вона про нареченого свого зрозумла, що була зачарованою. У гнв кинулась до Жовтня:

Геть звдси, пдступний! Хотв ти мене обдурити, так знай: не потрбен мен н ти, н тво подарунки!

Зажурилася Оснь, засумувала, але що ж робити? Пшла вона до разумного Листопада за порадою, а той каже:

Не зможеш ти повернути назавжди свого синьоокого ласкавого Вересня, бо сильн чари ма Жовтень. Проте позбався його подарункв, тод через рк прийде твй коханий. Однак злее на мсяць. А сразу заспокойся й спочинь.

Так зробила Оснь. Кинула шовки золот, корали багрян, пдхопив х втер та понс. Зачепились дарунки Жовтня за глки дерев стали т золотисто-багряними, але сумною була хня красота.

Багато води спливло з тих часв. Бачили ви, як щороку, наприкнц вересня, вкриваться земля срблястою памороззю? То Вересень дарунки сво Осен принс. Потм знову чаклу Жовтень: золото корали сво принади по деревах розкида. Плаче, тужить Оснь за свом втраченим нареченим, втша мудрий сивий Листопад.

Кожного року оснь змню лто. Все розфарбовуться у яскрав кольори, вс навколо щаслив бачити таку красоту. тльки кролику сумно, дума вн, що не подобаться деревам, що с их скида листя нещадний осннй втер. Виршив вн запитати у могутнього дуба, що ж йому робити. Прийшов та й каже до дуба :
-Величний дубе! Скажи ж мен, чим тоб допомогти? Ти кожну оснь втрачаш сво красиве зелене листя. Тоб боляче, напевно? Та й не подобаться?
-Що ти, кролику. Кожен рк приходить оснь, щоб зняти з мене листя, бо не можу тримати - вдпочити треба. А потм зима вкрива мо втки морозом, щоб я не змерз. А весна прибывать - знов зелений я.
Зрозумй, кролику, оснь потрбна мен та всьому живому на планет. Оснь - час вдпочинку, час спокою, час умиротворення.
- Дякую тоб, большой дуже! дуже дякую! Адже без для тебя не зрозумв би як важлива оснь для кожного з нас.