Цитатна черта Володимира Мономаха

Помер Мономах 19 травня 1125 р. в 73 роц життя. Прожив бльш-менш стльки, що Ярослав Мудрий, але на великокняжому стол просидв (формально) тльки дванацять лт. Фактично, то на широкийй арен укрансько полтики виринув вн ще за життя свого батька й вже тод виявив стльки енерг, що не було сумнву, що вн, а не хто нший з князв стане в глазах громадянства справжнм деалом князя-володаря. Лтопис назива його благоврним, христолюбивим, великим, чудним, святим добрим. Але тими прикметами не вичерпуться характеристика Мономаха так само, як мало що нам сказать про цього володаря, войовника й дипльомата хвала духовенства, мовляв вн любив митрополитв, пископв та чорноризцв. Це була прикмета всх розумних князв, що хотли забезпечитися проти опозиц з боку всевладного духовенства. Мономах, це була надто багатогранна особистсть, щоби можна охопити одним реченням чи сухим вичисленням прикмет, як це робить лтопис. Куди краще характеризу для себя сам Мономах у свом Поученню дтям, що життписом Мономаха, прибраним у дуже цкаву, приповдну форму.