Цитатна харктеристика Планетника. Його мовлення, уподобання, учинки за рзних обставин.

Черта:
Найбльшою мрю стало самому що-то посяти щоб воно зйшло. Хлопчик робив це, наслдуючи маму.

Закутаний в хустку, кнц якого пущено пд пахви, з закачаними довгими рукавами пдлогами, в личаках, намотаних до колн, був похожий на двчину, а ще бльше на якесь прояв, нби вн не чоловчо стат. Оч швидк. Руки спритн.

Малий? Нехай вн без штанв, але бльше зна ншого ветхого, бльше, нж я!.

Але нхто не мг зрвнятися з ним, граючи в гилку.

Нколи не мав вльно хвилини: гнали на панщину, вн йшов, як не з косою, то з цпом,- косив, молотив. Восени садив дерева. Викопував в лс дубки, кленочки, яворк тикав х, де було мсце: навколо будинку, край вулиц, бля криниц. Взимку возився з гном, розносив його на город на пол. Если втомлений, розтирав снгом руки та обличчя - вони горли як жар. Ще й не пахло нирками, готував живц, ховаючи х у погреб. А з теплом ощипывал дички. Хто просив, нкому не вдмовляв.
Викопан пересаджен м деревця не сохли. ...Прищепи його приймалися, так як вн не щеплял на верб груш.
все село сверялось за нього. Люди пам'ятали, як вн посяв рано - вродило, як посяв пзнше - теж вродило. А коли викликав хмари накликав дощ, нхто не коливався: вн не що-небудь - мудрець, Планетник.... Не було тако роботи, яку не подужав б або яко цурався б. На його двор не залежувався не те що гнй, а синячка. З свого поля вн позбирав повиносив камнчики.. Наковував жерна, виправляв шкри, шив кожухи. Скотина не могла отелитися, звали допомагав скотин. Лкував жеребцов, як хромали. Готував злля вд рзних хвороб. А дтям робив свистки соплки. 1-го тльки цурався - не вступав до корчми, вдмовляючись вд могорыча: Мен так забавно.