яка сторнка стор украни вдображена в пролоз оповдання Дорогою цною м

Оповдання М. Коцюбинського Дорогою цною, за А. нсеном, класичний твр, перлина укрансько белетристики. Основн под, що вдбуваються з головними героями, укладаються в клька тижнв, але за змстом твр охоплю великий сторичний вдрзок часу. Проникнути в сторю укранського народу, славетн трагчн сторнки допомага пролог до оповдання.

Теснее перше речення твору: Дялося се в тридцятих роках минулого столття, налаштову читачв на те, що розповдь тиме про издавна минул под. М. Коцюбинський згаду у пролоз про Задунайську Сч, про Колвщину, про повстання гайдамакв. сторичний змст закладено в реченн: Ще не так давно, вмившись в Уман власною кров'ю накидавши в Кодн стжок гайдамацьких голв, пап смакував перемогу, пильно обороняючи сво права на живий робочий нвентар хлопа. Здесь создатель згаду селянське повстання 1768 року, вдоме в стор пд назвою Колвщини, мсто Умань, в якому гайдамаки помстилися панам за вс народн кривди. Псля придушення повстання польська шляхта жорстоко розправилася з його учасниками. У мстечку Кодн, недалеко вд Житомира, шляхта стратила три тисяч повстанцв, скидаючи в яму вдрубан катом голови так, що з них вирс стжок.

Пише М. Коцюбинський у пролоз про вковчну боротьбу двох станв панського й мужичого, яка несли не закнчувалась. Свом твором создатель прославля високий бунтарський дух укранського народу, який нколи не хотв бути робочою худобою для панв був готовий дорогою цною заплатити за волю.

З прологу дзнамося про лквдацю Задунайсько Сч, про втечу на вльн бессарабськ степи укранцв та про жорстоке переслдування вткачв. На вльних землях зорганзован були на вткачв лови, справжн облави, як на вовка або ведмедя. По всй Бессараб ганяли дозорц, вистежуючи скрзь по ровах, стогах сна, комишах болотяних рчок збджених, змордованих людей, пише Коцюбинський. А на кордонах скрзь були виставлен пкети, за кожного спйманого прибережн козаки дставали плату. А спйманого чекала лиха доля: рекрутство, заслання в Сибр, катування або повернення до пана. Та все ж укранське селянство волелюбне, воно ...ще не заплснло в невол, не втратило ще живо душ, мряло про волю. ця мря кликала до дй, до втеч в т мсця, де, як написав М. Коцюбинський у пролоз, ...хоч дорогою цною можна здобути бажану волю, а н то полягти кстками на вчний спочинок.