Цитати про життя у повiстi-легендi "Планетник" Б. Харчук

Цитатна характеристика головного героя
Найбльшою мрю стало самому щось посяти щоб воно зйшло. Хлопчик робив це, наслдуючи маму.
Усе ще ходив безштаньком. Закутаний у хустину, кнц яко пущено пд пахви, в срячому з закаченими рукавами й довгими полами, в личаках, намотаних до колн, скидався на двчину, а ще бльше на якусь прояву, мов би вн не чоловчо стат. Оченята бистр. Руки беручк.
Малий? Хай вн без штанв, але бльше зна ншого старого, бльше за мене!
Але й нхто не мг зрвнятися з ним, граючи у гилки.
Його проганяють, кривляються, кидають у нього камнцями, й дстав за це мж плеч штурхана.
Я, мамо, виплекаю квтку я стану над громом
Няких помчникв йому не треба. Корови напасен, телята ввц не губляться, х не крадуть вовки. Мж людьми йде поговр: Вн щось зна А пдлток череднику, самуючи, нкому не здогадатися, яке в нього бистре око, яке чуйне вухо.
Гнаний, кривджений безпритульний, все шука, до кого б прихилитися й пригорнутися.
Прихилиться до берези: вона шумить, гуде, гробить листячко ласкать його.
Пригорнеться до трави: вона шелестить, гомонить, пахне, милу.
Блаватоокий у тих глазах назавжди подналися гострий розум мрйливсть. У них свтиться стримана, лагдна, мовчазна душа.
У вираз обличчя, в найменших порухах голови вгадуться чуйнсть, сторожксть, напружена увага до шурхотв запахв. Вн птах, мисливець. В його душ живуть всесвтн тривоги великий ужас, але ще бльша цкавсть боязка, невтомна жадоба пзнання.
Вн несли не зривав листя, не ламав глля, старався не толочити постолами трави усе живе, усе для чого призначене. Навщо ж його мучити й нвечити?
Про матр, людей: Як би вона мене не сварила, я все одно люблю, Люблю я несли, х не покину хоч я серед их останнй чередник
Дома чекали клопоти: згортав на загадку листя, допомагав матер копати город, рубав дрова. Роботи по завязку
Я мушу!.. Гине село лс, гине худоба звр, гибнуть птахи люди Я повинен!

О проекте

Цитати про життя у повiстi-легендi "Планетник" Б. Харчук

Добро пожаловать!