Цитатна черта Рахри та Анни

Рахра. Лнива до розпуки, пленталася цлими днями бездльно по селу, балакаючи та оглядаючи все, що впадало й в оч, особливо ж дрб, або ставала там, де аздин блили сво полотна, щоб опсля, при вдповднй нагод, з 1-го або иного затягнути незамтно пд пахву.(Автор)
"Сором нам робиш, Саво! Ти любиш двчину пусту, що на не н один порядний хлопець у сел не глядить, що нхто порядний за жнку не взьме. Вона погана волошка, циганка. Дивися на зуби й на рот! Як клубки з м'яса стоять й в лиц! Чи вона чим причарувала для тебя? Дивися, яка вона погана! Чоло волоссям заросло, а оч, як у чортиц або у голодно собаки!"(Михайло разговаривать Сав)
Анна."До писання не складалися пальц, звикли лиш до "грубшо" прац, а до читання неставало часу".
"Була прегарна в тй хвил. Середнього росту, з темним, як шовк, волоссям, малюсенька на соб скромну рклю, що, не стсняючи в рухах, приставала пестливо до молодо, гнучко стат, що, на око нжна, тала в соб силу та вабила до для себя, мов музика, гармоню жночност."
" Була чесна двчина, про яку й одна душа злого слова не произнесла. До того, знала стльки прерзних робт, про як ншим двчатам в сел й не снилося. Все була коло панни й вивчилася при нй всячини. Панна разговаривала з нею, мов з рвною соб. А й стидлива була страшенно. Там, де нш двчата лускали зо смху, штовхаючи одна одну лктем, нби потайки, та перешптуючися, вона соромилася до слз була б, мабуть, з сорому в землю запалася з-за того, що чула все, особливо ж если вн(Михайло) був при тм. "
"На танц не ходила нколи. Була майже вд чотирнадцяти лт на служб у двор, а забави й розривки сльських ровесниць були для не цлковито чуж. Не малюсенька й жодних товаришок мж сльськими двчатами й товаришувала виключно з донькою Док, Парасинкою. З ншими не малюсенька що балакати. У не не було тамниць любовних справ, як спонукували двчат до шаленого дитячо-безумного смху й переговорв."

О проекте

Цитатна черта Рахри та Анни

Добро пожаловать!