Патротичний врш,про Украну)

На колнах стоть сива мати,
Жде додому синочка-бойца,
Його хоче скорш обйняти,
сказати : " Синочку,до хати".

Спить бачить ,як сина
ласкать,
Та вйна сина убить,
Спить бачить , як сина цлу,
Спить плаче,за сином суму.

Та не зна,що син в домовин,
Що загинув у рднй кран,
Що не прийде теснее вн до хати,
Що без сина роки доживати .

сидить у вкно вигляда,
синочка издавна вже чека,
Ось прихав синочок додому,
А матуся свалилась додолу.

Одягла вона чорну хустину,
Вддала Господу ,рдну дитину,
Й знову мати 100ть на колнах,
Бо лежить син,в тсних стнах.

                                                           Геро не вмирають! не меркне хня зоря! Вони як пдснжники в зим воскресають, хнй подвиг квоблако весна!   Геро не вмирають! Як не вмре несли любов, Вони як пдснжники - в зим воскресають, Але не бл червон як кров...   Геро не вмирають! Бо куля душ невбива... Вони як пдснжники в зим воскресають, Безсмертне хн життя!                                                            Геро не вмирають! кожен про це пам'ятай! Рабв до Раю не пускають! Героям призначений Рай!
ропао