Напис.Твр Захар Беркут- ватажок тухольсько громади помогите!

Красивий край, де пдняли вгору сво шпил стрмк скел Карпатських гр. Серед цих гр, у квтучй долин, лежало старовинне село Тухля. Мешканц цього села складали дину трудову громадину, де вс мали рвн права, жили умиротворенно дружно, були вльними й незалежними. Звсно, кервником тако громади виновата бути наймудрша, найдосвдченша людина. Саме таким був дев'яностолтнй Захар Беркут. Вн все сво життя вддав громад, вважаючи служння свому народов метою життя.

Але не завжди все вдбуваться на користь громад. ось на Тухольщин з'явився дворянин Тугар Вовк, який прагне заволодти багатством краю, поневолити його людей. Громадина на чол з Захаром виршу вигнати дворянина з Тухольщини. У разумного Беркута вистачило сил та енерг, щоб упоратись з цим завданням. Та, як кажуть, одна бда не ходить, а за собою веде ншу. До Карпат пдступили монголо-татари, як теж намагалися заволодти крам. Дворянин вступа з ними у змову, щоб через завойовникв досягти сво мети.

Неабиякий досвд Захара як стратега стратегия прибывать на допомогу мешканцям села. Беркут ставить перед людьми найголовнше завдання: не вдбити завойовникв, а розгромити х. Його хвилю не тльки небезпека, що нависла над Тухольською громадою, а й та небезпека, яка загрожу ншим селам. Тому вн наказу людям покинути село, пти в гори, а ворогв заманити в долину. Саме пд разумлим кервництвом Захара громадина д так розсудливо. Йому, Беркуту, врять тухольц, вс жител усього волелюбного краю.

Радсно 100 Захару, если вн побачив пдмогу з сусднх сл. А який вн вмлий та мудрий органзатор вйськово оборони. Завдяки його розсудливост, правильнй органзац оборони, передбачливост численне вйсько ворога було розбите. Бом керував Захар. Вн нчого не боявся. Кул та стрли його не брали. Скрзь було чути його спокйний, але разом з тим владний глас. Хоч ворогв було набагато бльше, але тухольц перемогли. Бо керував бом розумний та досвдчений Захар Беркут.

Захар люблячий батько. Вн зумв виховати сина справжнм патротом. У першй сутичц з ворогом гине багато юнакв. Серед их, так дума Захар, його син Максим. Тяжко пережива втрату Беркут. Але если дзнаться, що син живий, але ж перебува в монгольському полон, то не йме цьому ври. Вн вважа, що полон це ганьба. Дзнавшись, що син гдно поводиться у полон, Захар трохи заспокоються. Вн готовий пожертвувати сином заради спасння народу. Тому не погоджуться обмняти свого сина Максима на дворянина та бегадира Бурунду: "Нехай радше гине, мй син, нж задля нього ма уйти хоч один ворог нашого краю". Чеснсть Захара Беркута була однаковою як для тухольцв, так для ворога: "Беркути додержують слова навть ворогов зрадников". Честь для Захара це смисл його життя. Тому вн розум дочку дворянина Вовка Мирославу, яка просить його стати й батьком. Свого батька вона вдркаться, бо не хоче вважатися дочкою зрадника. Тльки така людина, як Захар, могла зрозумти внутршнй стан душ Мирослави.

Захар Беркут був справжнм патротом. Помираючи, вн заповда всм жити у згод та мир, бути дружнми, пам'ятати, що тльки разом громадина здобуде перемогу. Мен подобаються так люди, як Захар Беркут, бо саме так люди потрбн завжди. З них ми беремо приклад, вчимося бути справжнми патротами: врно служити Батьквщин, цнувати гднсть, згуртовансть, як роблять громаду непереможною.

О проекте

Напис.Твр Захар Беркут- ватажок тухольсько громади помогите!

Добро пожаловать!