як у твор климко зображено вонне дитинство

Вйна для кожно людини це щось бурхливе, стрмке, холодне жорстоке. Велик сумнви щодо майбутнього, щодо завтрашнього денька навть щодо життя. Це незгоди, турботи, ридання плач. Мир вйна. Свтло темрява. Псля тривалого часу, проведеного у свтл, у темряв, що зявилася несподвано, наш оч не здатн бачити нчого, крм мороку. Та чи можливо поврити у реальнсть жаху псля багатьох рокв мирного життя, у реальнсть страшних подй, як сталися як ще вдбудуться? Скалчено мльйони людських доль, життя народу зруйновано так, що, здаться, його вже несли не повернути не вдбудувати.Вйна для кожно людини це щось бурхливе, стрмке, холодне жорстоке. Велик сумнви щодо майбутнього, щодо завтрашнього дня навть щодо життя. Це незгоди, турботи, ридання плач. Мир вйна. Свтло темрява. Псля тривалого часу, проведеного у свтл, у темряв, що зявилася несподвано, наш оч не здатн бачити нчого, крм мороку. Та чи можливо поврити у реальнсть жаху псля багатьох рокв мирного життя, у реальнсть страшних подй, як сталися як ще вдбудуться? Скалчено мльйони людських доль, життя народу зруйновано так, що, здаться, його вже нколи не повернути не вдбудувати.
Хлопчик втратив батькв, але був не самотнм. Про нього пклувався дядько, пклувалися сусди шкльн друз. Климко допомагав дядьков сусдам, був врним другом для свох товаришв. За натурою хлопчик був спокйним, вн бльше слухав, нж сказав, до нього тягнулися нш дти. Климко мряв мати такового ж картуза з кокардою у вигляд молоточкв впиватися разом з дядьком у нч на стрмкому потяз. Вн нетерпляче чекав, если той увечер повернеться додому. нехай це було крихке не таке багате щастя, але ж це було щастя, та хвиля вйни здавила, змяла, збила його.Климко, життя якого до вйни не виходило за меж рдно станц, спершу почина помчати змни тльки в тому, що його оточувало. Це стурбован, похмур обличчя, нестерпна, дзвнка тиша. Вагони потягв завантажен не тракторами та машинами, а вйськовою технкою. Ужасно незвично, здаться, що змнився навть настрй природи. Вона схлипу пронизливим холодним втром плаче осннми дощами. Слп, темн под чергуються з спалахами надзвичайних подй знищень, бов, аварй. як один з чорних кадрв на блому тл аваря паровоза, на якому був його дядько загибель останньо у свт рдно для Климка людини. А потм знищення загарбниками житла.Усього цього було вже достатньо для того, щоб навть доросла людина, позбавлена рдного мсця, любов, пдтримки, безповоротно зламалася. А дитина чи достатньо й буде сил, що витримати ус випробування вйни? Виявляться, що Климко сильнший за вйну. Хлопчик, який вже не вд чого не залежав, виявля винахдливсть, самостйнсть, а що головне наполегливсть. Вн прагне вижити смливо кроку по страшних шляхах свого розрваного вйною дитинства.Климко знаходить улюблену вчительку з малою дитиною свох шкльних друзв. учн захищають жнку, нехай на дитячий лад. Вйна це екстремальна ситуаця, тому вона зрива маски. Одразу ж видно, хто не ма совст намагаться нажитися на гор людей, нших нещастя днають допомагають бути м бльш витривалшими. Хлопчакам майже вдаться вдтворити затишок рдно ишак для немного двчинки Оленьки, дочки вчительки.