Твир на тему вирнисть людини ридного краю за поемою евшан зилля
Твир на тему вирнисть людини ридного краю за поемою евшан зилля
Задать свой вопрос1 ответ
Варвара Значкова
Поема вдомого укранського поета Миколи Вороного вшан-злля розповда про цкав сторнки стор Украни, як стосуються княжо доби, про долю половецького юнака, який забув свою Батьквщину, потрапивши у полон.
Така бда, як неволя, полон, а то й просто необхднсть жити в чижих краях, не обходила укранцв багато столть. У полон до ворога вони потрапляли, захищаючи рдну землю або приймаючи участь у визвольних вонних походах. Довгий час наш люд поневолювали пд час набгв кримськ татари, турки та нш вороги. Вони плюндрували нашу землю, брали у полон чоловкв, забирали в неволю дтей та жнок. Дти, як росли на чужин, нередко забували свою Батьквщину, а нколи навть ставали вонами у ворожому укранцям вйську.
Хоча в поем М. Вороного вшан-злля мова йдеться про под издавна минулих часв, але тема та дея цього поетичного твору перегукуються з сучаснстю. Адже укранц були змушен розлучатися з свою Батьквщиною не тльки у часи Кивсько Рус.
За сюжетом поеми юнаков-половцю про рдну Украну нагадало вшан-злля, чарвна степова рослина. Нам добре вдомо, що укранц, як ставали вигнанцями не за сво воли, як надовго покидали рдну землю, у важку далеку, а часом смертельно небезпечну дорогу брали з собою якусь рч, яка б могла м нагадувати про Батьквщину. Частш усього це були вишиван сорочки рушники, насння барвнку або чорнобривцв, а то й просто жменьку рдно земл, завернуту у хустинку. Та у юнака, який ще в дитинств потрапив у полон до половцв, усього цього не було. Але спляче серце молодого половецького невльника усе ж проснулося, причому розбудила його тоненька глочка звичайно степово трави, яко так багато в рдних укранських степах.
Закнчуться поема М. Вороного оптимстично: юнак, який вже вважався сином половецького хана, згаду рдну Украну вируша в далеку дорогу, в темну нч, ярами та бараками невтомно простуючи до рдного степу разом з старим мудрим вщуном.
Укранська сторя, на жаль, завжди складалася так, що з-за кордону до свох батькв ддв х нащадки не завжди могли повернутися. Тльки за часи незалежност укранц, як волею дол опинилися на чужин, отримали можливсть повернутися до рдного краю чи хоча б навдатися до Украни побачити землю свох предкв. Довг роки живучи на чужин, вони змогли зберегти пам'ять про Батьквщину, зберегти укранськ традиц мову. Я думаю, що нам треба повчитися у таких людей, щоб не стати схожими на половецького юнака, пам'ять про рдну землю якому повернуло злее чарвне злля.
Така бда, як неволя, полон, а то й просто необхднсть жити в чижих краях, не обходила укранцв багато столть. У полон до ворога вони потрапляли, захищаючи рдну землю або приймаючи участь у визвольних вонних походах. Довгий час наш люд поневолювали пд час набгв кримськ татари, турки та нш вороги. Вони плюндрували нашу землю, брали у полон чоловкв, забирали в неволю дтей та жнок. Дти, як росли на чужин, нередко забували свою Батьквщину, а нколи навть ставали вонами у ворожому укранцям вйську.
Хоча в поем М. Вороного вшан-злля мова йдеться про под издавна минулих часв, але тема та дея цього поетичного твору перегукуються з сучаснстю. Адже укранц були змушен розлучатися з свою Батьквщиною не тльки у часи Кивсько Рус.
За сюжетом поеми юнаков-половцю про рдну Украну нагадало вшан-злля, чарвна степова рослина. Нам добре вдомо, що укранц, як ставали вигнанцями не за сво воли, як надовго покидали рдну землю, у важку далеку, а часом смертельно небезпечну дорогу брали з собою якусь рч, яка б могла м нагадувати про Батьквщину. Частш усього це були вишиван сорочки рушники, насння барвнку або чорнобривцв, а то й просто жменьку рдно земл, завернуту у хустинку. Та у юнака, який ще в дитинств потрапив у полон до половцв, усього цього не було. Але спляче серце молодого половецького невльника усе ж проснулося, причому розбудила його тоненька глочка звичайно степово трави, яко так багато в рдних укранських степах.
Закнчуться поема М. Вороного оптимстично: юнак, який вже вважався сином половецького хана, згаду рдну Украну вируша в далеку дорогу, в темну нч, ярами та бараками невтомно простуючи до рдного степу разом з старим мудрим вщуном.
Укранська сторя, на жаль, завжди складалася так, що з-за кордону до свох батькв ддв х нащадки не завжди могли повернутися. Тльки за часи незалежност укранц, як волею дол опинилися на чужин, отримали можливсть повернутися до рдного краю чи хоча б навдатися до Украни побачити землю свох предкв. Довг роки живучи на чужин, вони змогли зберегти пам'ять про Батьквщину, зберегти укранськ традиц мову. Я думаю, що нам треба повчитися у таких людей, щоб не стати схожими на половецького юнака, пам'ять про рдну землю якому повернуло злее чарвне злля.
, оставишь ответ?
Похожие вопросы
-
Вопросы ответы
Новое
NEW
Статьи
Информатика
Статьи
Последние вопросы
Игорь 14 лет назад был на 8 лет моложе, чем его
Математика.
Два тела массами m1 и m2 находящие на расстоянии R друг
Физика.
В сосуде 4целых одна пятая литр воды что бы заполнить сосуд
Математика.
Двум малярам Диме И Олегу поручили выкрасить фасад дома они разделили
Разные вопросы.
найти порядковый номер 41Э если в ядре 20 нейтронов
Разные вопросы.
в ряду натуральных чисел 3, 8, 10, 24, … 18 одно
Математика.
Предприятие по производству с/хоз продукции на производство затратило 3527000 руб Валовый
Разные вопросы.
Математика, задано на каникулы. ВАРИАНТ 1004
НОМЕР 1,2,3,4,5,6,7,8.
Математика.
Имеются три конденсатора емкостью С1=1мкФ, С2=2мкФ и С3=3мкФ. Какую наименьшую емкость
Физика.
Из точки м выходят 3 луча MP MN и MK причём
Геометрия.
Облако тегов