Твр на тему афторитет

Авторитет (нм. Autoritat, вд. лат. аuсtoritas влада) загальновизнаний вплив, повага, якими користуться особа, група осб, органзаця тощо завдяки притаманним м особливостям заслугам (розум, професоналзм, знання, досвд, моральн чесноти тощо), матеральному, соцальному становищу, сторичним або ншим умовам (наприклад, авторитет батькв), що втлються в здатност нося авторитету скеровувати думки настро нших людей, не вдаючись до примусу. Авторитет може бути науковим, дловим, моральним, релгйним тощо, а також статусним, обумовленим повагою до посади; у полтолог формою здйснення влади (авторитет закону, соцально норми, будь-якого правила, що означа визнання х необхдност бльшстю людей, на яких поширються х дя). Сфери д, форми втлення авторитету зумовлюються сторичним етапом розвитку суспльства, деологчними полтичними настановами, як визначають джерела критер законност влади. Так, в утилтаризм проблема авторитету розглядалася як дилема свобода авторитет, де останнй нтерпретувався злее як авторитет верховно влади, суверенний авторитет, засб порятунку суспльства вд анарх, вд вйни всх проти всх (Т. Гоббс). М. Вебер ототожнював авторитет з формами влади видляв так його типи: традицйний (заснований на передаванн та успадкуванн норм цнностей, що сторично сформувалися, як природних непорушних), харизматичний (виника як уособлення виключно особистих якостей лдера, його здатност навювати вру в особливий, месанський нрав власного покликання) рацональний (пдтримуться системою формальних законв верховодил, як визначають засоби набуття влади та меж застосування), що домнуючим за сучасних умов. Набуття державною владою авторитету важливою умовою легтимност, стабльност й ефективност.