твр-оповдання на основ власного досвду в художньому стил

Ултку всю смю ми нередко демо за м100 на дачу. Це прекрасне мсце для вдпочинку, адже неподалк невеличке озерце, бля якого можна засмагати. Та й до лсу рукой подати. Проте мй тато любить повторювати, що дача це не тльки вдпочинок, а й працетерапя. Вн вигадав таке мудре словечко, бо вважа, що людина оздоровлються не тльки завдяки сонцю, чистому повтрю й вод, а насамперед завдяки прац. Тато залюбки майстру, оздоблю наш дачний будиночок, а я допомагаю мам й бабус збирати врожай овочв фруктв. А нещодавно мен доврили вдповдальну боту полоти грядки. Я назвав це заняття боротьбою з бурянами.

Ох нахабн ц вороги! Сам соб вродяться та й заважають овочам рости! То сонечко заступають, то вологу забирають, то поживн речовини крадуть. ста рослинка кволою.

Аж здесь я з зброю-сапою виходжу. Ховайтеся, буряни! Правда, треба бути дуже обережним, бо ворог пдступний, ум маскуватися. Хба ж не було торк, що замсть лободи я бурячки посполював?!

Тож я уважно придивляюся, неквапливо вириваю буряни, допомагаю соб сапою. Озираюся вспять стоять рвними рядочками бурячки, мов вони, що вишикувалися на парад. А переможений ворог лежить. Вн уже не страшний.

Псля сеансу працетерап почуваюся гордим. Ще б пак, таку важливу боту виконав урятував сбор.

 

2-й текст. Ултку всю смю ми часто демо за мсто на дачу. Там на нас чека не злее вдпочинок, а й працетерапя. Так наш тато назива лкування працею.

Торк мен доврили полоти грядки. Я переконався, що це надзвичайно вдповдальна робота.

По-перше, ти усвдомлюш, що приносиш користь. Адже буряни завдають шкоди мешканцям нашого городку. Вони нахабно затуляють сонце, висмоктують вологу, а з нею поживн речовини. Вд такого сусдства корисн рослини можуть загинути.

По-приятеле, боротьба з бурянами справа нелегка. Вони вмють маскуватися. Тому потрбно придивлятися, що саме ти вириваш: бурячка чи, може, лободу.

Крм цього, праця на город приносить насолоду. Особливо примним итог: озирнешся бачиш бурячки рядочками стоять, мов визволен з полону бранц, радють. А пдкорен вороги вже не страшн, нехай лежать соб у мжряддях.