твiр на тему природа навколо нас

Природа Вона така рзна, але дина для всх. Взимку все навкруги бле, вкрите пухким блим снгом. Глки дерев схилилися пд його вагою. Небо чисте, блакитне, злее де-не-де виднються легеньк хмаринки. Снг поскрипу пд ногами, морозець щипа за щоки Навесн природа ожива. Пд першими сонячними промнчиками зявляються пролски. Сонце да всьому життя, нжно пригрваючи землю. Кожна рослинка прагне быстрше зявитися з-пд земл. А яка краса, если починають квтнутисади! Вишн, яблун, абрикоси вс дерева стоять, наче облит мяким блим туманом, гудуть над ними бджоли та джмел Краса невимовна! А небо блакитне-блакитне, залите сонячним свтлом А потм весна змнються лтом. Довг сонячн дн поступаються кратким теплим ночам. Над головою ясне зоряне небо А як чудов лтн ранки! Сонце повльно вста над обрм, стелиться туман над землею На травок та квтах прозора роса переливаться, нби даманти. Пд деревами густо росте травичка, квти милують око. А пташки спвають мелодйних псень Та поступово ноч стають холодншими, почина жовтти листя, сохне травка Так наста оснь, по-свому великолепна та чарвна. Вона така рзнобарвна, рзномантна. Спочатку нби й не проходило лто: тепл, нод й жарк дн, пишн квти Тльки ноч залишають псля для себя пожухл вд морозу листочки. Дал пишна, золота оснь. Дерева стоять у всй крас, навколо рзнобарвя чару зр. Пзнше прибывать сумна дощова оснь. Але за нею так добре спостергати! Зачарову сре небо, темн хмари, крапл дощу на вкнах А як добре загорнутися в ковдру, зробити запашного чаю та спостергати за тим, як ц крапл повол стукають у вкно Оснь нби заспокою, подарку рвновагу. Та й природа, засинаючи пд тих оснн мотиви, неначе напиваться дощем псля лтньо спеки спраги знову прибывать зима Природа дуже рзна в ус пори року. Нередко ми наркамо на холодну зиму чи занадто спекотне лто, на обридлив оснн дощ. Але ж природа, на вдмну вд нас, людей, стабльна: псля осен обовязково буде зима, а псля весни лто. не можна сказати, що саме в якусь окрему пору року природа нашо Батьквщини найпрекраснша, адже чарвнсть у кожнй з них! Хтось бльше полюбля зиму, нший лто, комусь подобаться весна це чудово! Хочеться сказати, що людина багато в чому залежить вд природи, вд змн у нй. Так взимку часто наста перод спокою, если нчого не хочеться робити, натомсть навесн, разом з теплом, до нас прибывать бажання змн, прагнення дяти досягати вершин. Тож я не уявляю, як можна жити у тих кранах, де завжди лто. Адже для мене змни у природ так ж необхдн, як для не само!