Твр-роздум на тему "Народ Шевченка не зззабува несли не забуде"

Же для багатьох поколнь укранцв не тльки укранцв Шевченко означа так багато, що сама собою створються люзя, нби ми все про нього знамо, все в ньому розуммо, вн завжди з нами, в нас. Та це лише люзя. Шевченко як явище велике й вчне невичерпний нескнченний. Волею стор вн ототожнений з Украною разом з буттям рдно держави продовжуться нею, вбираючи в себе нов дн й новий досвд народу, вдгукуючись на нов бол та думи, стаючи до нових скрижалей дол. Вн росте й розвиваться в час, в стор, нам ще йти йти до його осягнення. Ми на вчному шляху до Шевченка...
Тараса Шевченка розуммо настльки, наскльки розуммо для себя свй час Украну в ньому. Але щоб краще зрозумти його як нашого сучасника, треба повнстю осягнути його як сучасника людей, заморочек, суспльства XIX столття. Вн сам прибывать у наш денек. Але й ми повинн йти в його час. Злее так мж нами й ним буде глибше взаморозумння.
Ми щиро захоплюмося високим образом Кобзаря, його громадянською принциповстю нравственною чистотою, почуттям соцально та нацонально справедливост, вдданстю правд й свобод. Та чи можемо сповна уявити соб, що за цим стояло, скльки це вимагало душевних сил боротьби, скльки це коштувало пыток та болю, скльки для цього треба було прозрнь думки й висоти духу?
Щоб це уявити, треба добре знати не злее самого Шевченка, а й його епоху, атмосферу життя суспльства, увесь широкий диапазон поглядв, нтересв настров т доби, що в свой сукупност й створювали ту сторичну реальнсть, в якй генальний поет був самим собою.
Тарас Шевченко народився 9 березня (за новим стилем) 1814 року в с. Моринц Звенигородського повту на Кивщин (нин Черкасько обл.) у см' крпака. Через два роки отчизна перебралася до с. Кирилвки, де спершу померла мати, а потм батько. Тарас, рано залишившись круглим сиротою, зазнав пламенея, принижень, поневрянь, однак вони не пригасили жадоби знань та большого прагнення вол.