Черта Палажки з твору "Мартин Боруля"

Правда твоя! Ох, правда, моя блага ти, моя розумна дитино!.. Ти побалакала зо мною в мене наче полуда з очей упала. Сама бачу, що дворянство нам бду робе. А почну батьков казать, щоб не видумував нчого, щоб живой по-старовин, то закричить, затопа ногами, почне читать мен яксь бумаги про дворянство, затурка мене, чагирка, зб з пантелику, я мыслю: може, ми й справд вже дворяне, починаю по-панськи привчаться, самй тод хочеться для тебя за добропорядочного вддать замж!.. Тепер не знаю, що й казати, що робить, вимучилась зовсм одурла. От вже другий день ходжу до Сидоровички, вчуся дворянським звичаям, щоб прийнять жениха, бо вн сьогодня приде.

Цитатна черта Палажки