скласти план до виду Маруси Богославки.Срочно надобно пж умоляю

Патротичний подвиг укрансько двчини-невльниц оспвано в дум Маруся Богуславка.

Маруся ординарна двчина-бранка з добропорядочною, чистою душею.

Вона не забула сво втчизни, народу прагне врятувати козакв-невльникв. Звдси благородн риси вчинки герон. Маруся Богуславка не осуджуться в дум, хоч вона потурчилась, побусурманилась.

Навпаки, спвець виклика до не глибоке спвчуття у слухачв, надля багатьма позитивними якостями: християнська земля для не наша, Маруся постйно дума про змучених невльникв здйсню свй задум допомага м вирватись з ненависно турецько каторги.

Тож Маруся прибывать до козакв-невльникв, як тридцять лт у невол пробувають, божого свту, сонця праведного у вч соб не видають, обця м на Великдень дати ключ вд темниц (саме тод пан турецький, чоловк, ма до мечет вджджати, а й залишить ключ). Хоч козаки-невольники не поврили спочатку в щирсть намру Марус, а стали проклинати , проте Маруся дотримала свого слова вона визволила козакв з невол, хоч сама з ними не захотла ткати в рдну землю, не могла вже залишити чужо крани.

Вона просить козакв передати батькам, щоб не збирали грошей для викупу, бо вона вже додому не повернеться:

Бо я вже потурчилась, побусурманилась
Для розкош турецько,
Для сладости нещасного!

Трагедя Марус в тому, що вона, ставши жнкою турецького хана, не забула батькв свох, свого рдного краю. Патротичн почуття десь глибоко озиваються в серц, вона вдважуться на дуже ризикований крок: визволя свох землякв-невольникв. Таким чином, патротичний вчинок, який здйснила Маруся Богуславка, свдчить про велику любов до рдно земл, до укранського народу.

Образ Марус Богуславки це художнй вимисел, але спираться вн на дйсн факти. Лтописи, усн перекази зафксували чимало випадкв, коли укранськ двчата-полонянки були дружинами турецьких вельмож, навть султанв. Окрем з них, ризикуючи свом життям, шли на подвиги в мя сво Батьквщини.

Головна героня змальовуться у всй психологчнй складност. образ розкриваться не вдразу, а поступово, в мру розгортання сюжету. В цьому виявилась висока майстернсть твору. Симпат творцв виконавцв думи на боц герон, вони прагнули викликати до не спвчуття. Тому вн продовжував вдгравати суспльно-виховну роль в пзнш часи.

Ця дума була добре вдома Тарасу Шевченку, вн вмстив у свй Буквар южнорусский, виданий ним у 1861 роц для укранських шкл. А М. Старицький пд впливом цього твору написав однойменну сторико-побутову драму (1897), псу пд цю ж назвою (Маруся Богуславка) написав . Нечуй-Левицький (1895), а також Б. Грнченко драму Ясн зор, С. Воробкевич оповдання Турецьк бранц; композитор А. Свчников створив балет Маруся Богуславка (1951); М. Пригара оповдання Богуславка.

Отже, сторична дума надихнула митцв на створення за мотивами нових творв лтератури мистецтва.