Нам в школе задали напысаты лыст у майбутне

Здрастуй, 2061 рк! Не знаю, який ти щасливий чи сумний, добрий, чи жорстокий Нчого не знаю про тебе, а, значить, пишу в невдомсть. Вдчуваш таке ж дивне вдчуття, если дивишся опвноч на годинник нуль-нуль, нуль-нуль. Пррва; н кнця, н краю, невдомсть. Яке ж ти, тамниче майбутн, який же ти, 2061 рк?

Ранше я размышляла, як вс, що в майбутньому побудують дуже висок будвл, а машини будуть лтати в небесах, немов лтаки Але нещодавно я зрозумла, що таким я не бачу майбутн, а таким хочу бачити. Не знаю, если прийдеш ти, майбутн, про яке я размышляю. Адже наступна хвилина майбутн, завтрашнй денек майбутн. А нещодавно я для себя спймала на думц, що для людей з минулого, ми теж майбутн. Я впевнена, що через багато-багато рокв все ж настане такий момент, коли цивлзаця загине свтом правитимуть тльки три людини: з минулого, сьогодення майбутнього. На величезних вагах життя вони зважать вс хорош поган вчинки людини, виршуватимуть, як отдал будувати свт. Цей трибунал над людством триватиме багато столть поспль. Мыслю, що якщо поганих вчинкв буде бльше, нж превосходных, то велик судд перекрутять стрлки часу вспять, в минуле, дадуть людям шанс виправити сво помилки, а, якщо все-таки добросердечно переможе злобно, то вони створять новий, казковий свт, в якому будуть правити доброта, чеснсть, дружба. Цивлзаця вдновиться опвноч в час, если люди щодня будуть згадувати сво минуле замислюватися про майбутн. Ось таким ти бачишся мен, 2061 рк. Не знаю, може бути, зараз ти смшся над мою фантазю, а, може, це все правда.

Мыслю, тоб буде цкаво дзнатися про сво минуле, про мо сьогодення. Сьогодн багато людей замислюються про для тебя, хоча дуже малюсенько знають про сво сьогодення. Я дуже нередко строю плани на завтрашнй денек, хоча не знаю, що з мною станеться через хвилину. Багатьом дорослим майбутн здаться срим, бдним, а дтям навпаки: щасливим свтлим. Вчен сперечаються про тебе, пророкують кнець свту, але я м не врю, тому що життя на Земл , цивлзаця розвиваться, якщо кнець колись настане, то це буде ще не быстро.Майбутн, ти для нас невдомсть, найбльша загадка. Шкода, що не сну машини часу, я б обовязково прихала до тебе в гост! А так доведеться йти свом ходом, рк за роком. ось опвноч. Пррва в час. Майбутн наблизилося ще на один день. Це добре и це погано. Добре, зо майбутн наближаться, а погано що з кожним деньком ми стамо усе дорослшими втрачамо ще одну маленьку частинку свого життя. Если ж ти наступиш, майбутн?