Чим мен подобаться творчсть Леси Укранки

Еся Укранка генальна донька укранського народу, талановита поетеса, творами яко ми захоплюмося до сьогодн. Читаючи твори, захоплюшся мовою, видами, неуввязками х авторським виршенням, поетичнстю. Мен подобаються вс твори Лес Укранки врш, поеми, драматичн поеми, елег, псн.

Серед творв поетеси, як справили на мене найбльше враження, поезя До мого фортепано. Врш, який сповнений недомогаю туги до музичного нструменту, за який, через важку хворобу, поетеса не зможе бльше ссти грати.

Я пам'ятаю, як моя вчителька пд етюд Шопена прочла нам вперше цю поезю. Я була вражена спвзвучнстю врша, гласу вчительки музики.

Поезя До мого фортепано ма автобографчний нрав: в нй оспвано почуття поетеси, яка з п'яти рокв грала на фортепано пробувала писати власну музику. Тоненька, нжна вразлива двчинка навки прощалася з мрю бути пансткою, композитором в цьому бль туга авторки:

Мй давнй друже! мушу я з тобою

Розстатися надовго... Жалко мен!

З тобою звикла я длитися журбою,

Вповдувать думки весел сумн...

Если я смуток свй на струни клала,

З'являлась цла зграя красних мрй,

Веселкою моя надя грала,

Далековато линув думок легкий рй.

Розстамось надовго ми з тобою!

Зостанешся ти в самот нмй,

А я не матиму де дтися з журбою...

Прощай же, давнй, любий друже мй!

Лтература особлива сфера людсько творчост, не зольована вд життя, а тому реальн люди реальн под знаходять у лтератур сво вдображення. Для мене врш Лес Укранки це прекрасна школа життя, школа виховання духовност, мужност, любов до рдного краю, виховання впевненост в соб, щирост, порядност.

З особливою цкавстю я читала нтимну лрику поетеси. нтимна лрика поетеси свордна, нким не повторена у мотивах, несли не друкована за життя поетеси. Врш у проз Тво листи завжди благоухать клич'ялими трояндами... зверта увагу вже свою назвою: загадковою, чарвною, не схожою на назву врша. А если прочиташ, то змстом. Це лист-вдповдь Сергв Мержинському це сторя взамно приязн, товарисько пдтримки, врно дружби, искреннего днання кохання без вдповд, нездйсненних мрй, вчно розлуки, грко самотност. Це було щось сильнше й вище за щасливу земну любов. Тому й благоухали листи вд любого друга зв'ялими трояндами. Лрична героня просить: Взьми мене з собою, ми пдемо тихо посеред цлого лсу мрй згубимось обо помалу вдалин. А на мсц, де ми були в житт, нехай троянди в'януть, в'януть благоухать, як тво люб листи, мй друже...

Читайте поезю Лес Укранки вдкривайте для для себя свт думок, бачення свту. У одному з свох вршв поетеса висловила надю, що ми, нащадки, читатимемо будемо знаходити вдповд на життв питання у творах: Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я...