чернетка твору "Образ Захара Беркута". Помогите плииииз!

То есть чернетка?

черновик*

Захар Беркут центральний персонаж повст, ватажок тухольсько громади. Йому вже понад 90 рокв, все сво життя ця людина вддала громад. Громадина то був його свт, то була цль його життя, пише создатель. Се був сивий, як голуб, звиш 90-лтнй старець, найстарший вком у цлй тухольськй громад. Батько всьмох синв, з яких три сидли вже разом з ним мж старцями Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвдом життя й знанням людей та обставин, З. Беркут був правдивим образом тих давнх патрархв, батькв провдникв цлого народу, про яких говорять нам тисячолтн псн та перекази. Невважаючи на глибоку старсть, Захар Беркут був ще сильний кремезний. Сад, паска й лки се була його бота. Риси нраву Захара Беркута  добрий волелюбний;  вдвертий чесний;  працьовитий;  розсудливий мужнй;  витриманий. Найповнше розкриваться характер Захара Беркута у грзний для його народу час, если вн 100 на чол тухольсько громади у боротьб з монгольськими нападниками. Саме вн склада план знищення монголв, на його заклик приходять на допомогу тухольцям верховинц й загряни, вн безпосередньо керу боротьбою тухольцв. в цй боротьб найбльше проявляться його мужнсть, свтлий розум передбачливсть. Вн пропону не вдбити напад монголв, а розгромити ворога в тухольськй долин, щоб захистити сусдн села вд несподваного нападу монголв. Ним керують у першу чергу громадськ нтереси. Почуття громадського обовязку, яке тсно звязане з глибоким патротизмом, у Захара Беркута найяскравше проявляться в трагчну хвилину, если в полон до ворога потрапля його син. Усю мощью сво душ вн обожать сина, але если Тугар Вовк пропону тухольцям випустити монголв з тухольсько долини в обмн на полоненого Максима частина тухольцв просить Захара прийняти цю пропозицю визволити свого сина, то вн вдмовляться. Захар поясню, що здесь справа йде не про його сина, а про долю хнх сусдв верховинцв загрян, як, непдготовлен, зазнають ще страшншого пламенея вд нападу монголв. Не дбайте про мого сина, а ршайте так, якби вн був теснее в гроб, каже Захар Беркут, затамовуючи бль у душ. Вн пдкоря сво батьквськ почуття громадянським нтересам. його вдповдь посланцев Бурунди звучить твердо переконливо: Або ми вс погинемо, або ви вс ншого вибору нема. Если ж вдруге заходить мова про долю його сина, якого можна було врятувати, вдпустивши живими ватажкв монгольського вйська, Захар Беркут здесь проявля свою принциповсть твердсть переконань. Вн не може навть тод, если монгольське вйсько знищене, прийняти пропозицю Бурунди, бо зна, який це пдступний жорстокий ворог. Бурунда несли не забуде загибел свого вйська наведе на тухольцв ще страшншу силу. Нехай радше гине мй син, нж задля нього ма уйти хоч один ворог нашого краю! каже Захар Беркут. Свою рукой посила вн величезний камнь у кучу, де, крм ворогв був його син. Псля того як Захар отправив смертельну зброю, вн тремтв, мов малюсенька дитина, , закривши личике руками, ридав тяжко. Ось як недешево коштував йому той останнй удар по ворогу. Можливо, вд цього вн так раптово помира. Але яку силу духу, твердсть стйксть вн проявля перед цим, у грзний для свого народу час. Слд пдкреслити чеснсть ветхого Захара. (Беркути додержують свого слова навть ворогов зрадников.) Вн прекрасний у всьому, навть у свой смерт. У свой останнй промов перед громадою Захар сказать про те, що тухольц перемогли ворога не злее свою зброю, а й мудрстю дружбою, згуртованстю, висловлю впевненсть у щасливому майбутньому рдного народу. Як заповт нащадкам звучать його слова: Доки будете жити в громадськм порядку, дружно держатися купи, незломно стояти вс за 1-го, а один за всх, доти няка ворожа сила не побдить нас. В образ Захара Беркута втлен мудрсть, мр прагнення народу.