творчсть Оскара Уайльда

Оскар Уайльд один з найцкавших представникв вропейсько лтератури кнця XIX в. Творчсть його зазнало впливу вд найсильншого декадансу але багато в чому виходило за його рамки. Уайльд вирс одержав виховання в нтелгентнй рландськй см: його батько, лкар-окулст, захоплювався збиранням старовини, був творцом книжек про рландський фольклор, мати поетесу добре знали в аристократичному середовищ

По закнченн Оксфордского унверситету Уайльд протягом деклькох рокв вв життя завсдника свтських салонв, читав лекц з питань естетики й етики в вроп й Америц. Обвинувачений в аморальному поводженн, вн потрапив у вязницю; вийшовши з , вихав у Париж, де вмер на самот. Маючи неабиякий талант дотепнстю, Уайльд у свох повних витончених феноменв добутках викривав прозачний торгашеський ДУХ буржуазного миру. протиставляючи йому мир краси. У статт Душу людини при соцалзм (1891) вн звязу празднество краси з неясним для нього поданням про майбутн суспльство. Уайльд уважав, що, не чекаючи соцально перебудови, варто всляко сприяти розвитку естетического почуття, що одн з передумов вдновлення людства

Разом з тим Уайльд ршуче вдкидав утилтарне розумння мистецтва: Картина не ма ншого змсту, крм власно краси. У його поданн мистецтво не тльки самокоштовне, але й первинно стосовно життя. Декларац Уайльда зближають, його з прихильниками мистецтва для мистецтва. Однак творчсть самого Уайльда, дйсно далеке прозазму повсякденност й виконане краси форми, не позбавлено значн життв змсти

Уайльд-Теоретик вдгороджувався вд дйсност, Уайльд-Живописец по-свому гостро реагував на не. Свтогляду й творчост Уайльда взагал були властив протирччя, , схильний до демонстративного бравування свою оригнальнстю, вн не пклувався про те, щоб примирити х. У поез Уайльда очень позначився вплив французького знакзму. У нй сполучаються мстичн й еротичн мотиви; вн особливо цну яскрав скороминущ враження. Свому столттю Уайльд протиставля герочну епоху англйсько буржуазно революц XVII в. (сонет Мльтону). Особливе мсце в спадщин Уайльда займають БаладаРедингской вязниц (1898) Тюремна сповдь (1897), у яких декадентськ мотиви любов на гран смерт сполучаються з гарячим жалем кчеловеку.

У проз Уайльда свордно сполучаються три лтературних жанри: лрична з елементами дидактики казка, гостросюжетна, пронизаною роню новела й нтелектуальний роман. Драматургя Уайльда розвивалася по двох напрямках. В Герцогин Падуанской, Саломе, флорентйсько трагед вн намагався вдродити поетичну драму бльших страстей: любов у их неотторжима вд смерт. Здесь Уайльд близький до декадансу кнця XIX в. нший характер мають його свтськ комед, повн дотепних феноменв епграм: Вяло лед Уиндермир (1892), Жнка, не варта уваги (1893), Як важливо бути серйозним (пост. 1895, опубл. 1892), деальний чоловк. В останнй найбльш сильн соцально-критичн мотиви

У критичних статтях есе Уайльд звертався до творчост найбльш близьких йому англйських письменникв (У. Морриса, У. Патера, Ч. А. Суинберна), у их утримуться висока оцнка О.Бальзака, Л.Н.Толстого, И.С.Тургенва й Ф.М.Достовського

Казки твору Уайльда, у значнй мр створен пд впливом Ханса Кристиана Андерсена, що показав йому, як можна використовувати сюжети й прийоми стародавнх казок для вираження цлком сучасних думок

У казках Уайльда втлилися й де Рескина. Учачись в Оксфорд, Уайльд прослухав його лекц про талйське мистецтво XIII-XIV вв. Знавець шанувальник стародавнього мистецтва, Рескин був переконаний, що золота пора живопису, архтектури, скульптури й поез доводиться на кнець середнх столть. цю епоху вн протиставляв сучасност. Послдовник Рескина, Уайльд втлив його думки у свох казках

У вишуканих лричних казках, у яких кожна деталь ма знакчне значення, Уайльд малю самовддану великодушнсть герозм дючого добра як щось невддльне вд справжньо краси. Молодий Повелитель почина розумти, як важка праця, що створю те прекрасне, що його оточу (Молодий Король); Щасливий Царевич Ластвка жертвують собою, щоб допомогти бднякам (Щасливий Царевич); Соловей офарблю свою кровю троянду, щоб закоханий студент пднс норовливй двчин (Роза й Соловей).