твр-роздум на тему "щасливий, не той кого люблять, а той хто

Кожна людина ма свй шлях у житт, шлях радостей печалей, турбот пклувань, любов розчарування, шлях вчност шлях скнченност. Кожен шука в житт соб друга, напарника, того, хто здатний зрозумти, роздлити радощ та печал. Ус ми прагнемо любов, прагнемо любити хочемо, щоб обожали нас, а для цього потрбен обкт нашо любов. Саме це штовха нас шукати ту дину (диного), котра стане втленням наших мрй сподвань.

Бльшсть людей можуть сказати, що вони закохувались, але чи обожали - це вже нше питання. Любов закохансть, що ж це таке? Если ми юн, то так часто плутамо ц кардинально рзн поняття. От, наприклад, молодий хлопець познайомився з двчиною, а вона виявилась не тльки благовидна, а й розумна, не тльки розумна, а й блага, весела, кмтлива, така, що й словами не передати. Загалом: Я люблю. Пройшов мсяць ( в кожного свй термн), а вони вже й дивитись одне на одного не хочуть. В чому здесь справа? Любов несли не мина ( 1Кор 13), а це минуло, отже, - це не любов. Закохансть входить до розряду почуттв, на кшталт, гнв, сум, радсть, вони, як ферверк, быстро загоряються, але дуже нередко так само быстро затухають. Тому не обманюймо себе, це ще далеко не любов, хоча може нею стати. Закохансть - це володти (брати): Вона мен сподобалась, я хочу, щоб вона була моя. Такий пдхд нагаду похд до супермаркету: Яке ж молоко вибрати, о, це гарне з вигляду, взьму випю, а пакет викину. Так ми нод сприймамо людей. Любов ж - це дар (давати).

Тож все-таки чому ця любов, як думав хлопець, пройшла? Бо зявились певн труднощ, ншими словами, страждання, де треба не тльки брати, а й щось давати. Страждання вбива закохансть; любов вмщу його. Закохансть легка, але вона спустошу; любов важка, але вона наповню. Тому й не треба розкидатись словом любов, бо сказати я для тебя люблю займа клька секунд, а показати як - цле життя! Закохансть вдрзняться вд любов так само, як марноврства вдрзняються вд ври, як вдрзняться абтурнт Университету вд сформованого фахвця, як лотерейний квиток вдрзняться вд автомобля, що розгруться, як дощ вдрзняться вд рчки, як графт вдрзняться вд алмазу, як вогонь ферверку вд вогню доменно печ.