твр на тему "трагедя серця олександра олеся"

Трагедя серця Олександра Олеся
       в Олександра Олеся драматичний етюд "Трагедя серця", де не тльки передано складнсть життво дол геров твору, а й пророче передбачено трагедю серця самого поета. Ще на початку XX столття лтературознавець Сергй фремов назвав Олександра Олеся сином свого суперечливого часу - динамчно епохи, сповнено водночас великих сподвань грко зневри. Справд, довелось поетов творити в складних умовах пднесення визвольних змагань рдного народу, що завершились 1917 роц проголошенням державност, хнього трагчного краху. Йому судились емграцйн злигодн, болсна ностальгя за рдним крам, втрата сина - поета вченого Олега Ольжича.
      "З журбою радсть обнялась" було названо першу книжку Олександра Олеся, що з'явилася 1907 року. Назва була надзвичайно промовистою, гостро актуальною: це ж був рубж, коли занепав визвольний рух, що прокотився впродовж клькох рокв усю мперю, а на змну йому прийшла шовнстична реакця.
                        В обймах з радстю журба.
                        Одна летить, друга спиня...
                         йде мж ними боротьба,
                         дужчий хто - не знаю я...
      Радсть журба, сподвання й розчарування, почуття щастя бль розлуки - ц стани людсько душ проймають усю творчсть поета. З серця, що забилося у "вогн золотм", сиплються "скри ясн" й обертаються у дзвнк псн. Та з часом прибывать журна самота, в темнот мли згасають душевн пориви ("Хто ударив без жалю по серц мом..."). Розкшн айстри мрють уноч про "казку ясну", "про вчну весну", а ранок зустрча х "холодним дощем". Квтки вдчули, що навколо тюрма, "схилились вмерли... здесь, як на смх, засяяло сонце над покойниками х!" ("Айстри").
      Укранська нацональна революця, проголошення незалежност Украни наповнила поезю Олександра Олеся громадянсько-патротичним змстом, вдихнула в не мужн, бадьор, енергйн нтонац. "Воплем щастя страждання Украна кличе нас", - говорить поет вд мен мльйонв свох спввтчизникв. Проте не судилося тод здйснити патротичну мрю багатьох поколнь.
      Полтична темнота, нацональна забитсть мас зумовлюють болсне розчарування Олександра Олеся, вн 1919 року залиша Украну. У вигнанн "дн течуть, як сльози", думки "сплять, як мертв", "душа рида, як дитина". Трагедю серця посилювали звстки з Батьквщини, де на початку 20-х рокв мльйони селян гибли вд штучно створеного голоду в братовбивчй громадянськй вйн.
      Незвичайно драматичними, трагчними були останн роки Олександра Олеся. З вересня 1939 року запалахкотла над вропою друга свтова вйна. Поета не покидали тривожн думки про сина Олега - активного учасника руху Опору, 1-го з найдяльнших органзаторв кервникв укранських визвольних змагань. Зрештою гтлервц схопили сина закатували його на початку червня 1944 року в концтабор Заксенхаузен.
      Толика взагал рдко була прихильною до Олександра Олеся, але в ц роки йому було особливо важко. А если до нього дйшла трагчна звстка про погибель сина, серце не витримало переживань, поет помер 22 липня 1944 року.
      Упродовж десятилть вимушеного вигнання Олександр Олесь жив думами про Втчизну, вона завжди була в його зболеному серц.
                        О принесть як не надю,
                        То крихту рдно земл:
                        Я притулю до уст
                         так застигну, так зомлю...
      Так завершилося життя 1-го з найсердечнших укранських поетв. Хай же в наших серцях завжди живе пам'ять про нього, а його поезя облагороджу наш почуття.

О проекте

твр на тему "трагедя серця олександра олеся"

Добро пожаловать!