Виступ на тему: "пам039;ятник улюбленому письменнику"

Я пам'ятаю той денек, коли мен випала нагода познайомитися з дивовижними сторми вана Семеновича Нечуя-Левицького. Теснее з перших сторнок його "Кайдашево см'" я зрозумв, що бьш заоплюючих ситуацй та розповдей, мабуть, не зустрчав несли. Творцу вдаться на диво вмло передати атмосеру смейних стосункв звичайних укранцв. Мене одразу пдкупила чеснсть Нечуя-Левицького. Завдяки його вдвертих показв недосконалих рис простих людей, до книжки з'являеться ще бльший нтерес. 
Знаходиться мсце мрям, адже переносячись до свту безтурботних фантазй, уявляш для себя одним з геров повст. А псля закнчення подорож до родини Кайдашв, наста час для суму. Ус ц "недеальн" люди швидко стають рдними. Але, незважаючи на сум, я люблю так моменти, тому що, напевно, дзнавшись про подальшу долю Кайдашв, нтерес до их був би не таким большим.
За вс т моменти радост та печал пд час знайомства з творами Нечуя-Левицького, я хотв би поставити йому памйятник на головнй вулиц свого м100. Але, мабуть, це зовсм не обовйзково, оскльки так ж сам захоплен читач, як я - теснее найкращий спосб увковчення. Я впевнений, що "памйятник" вану Семеновичц буде гордо стояти на цьому свт ще дуже багато тисячолть та радувати наступн поколння.