твр мнатюра на тему чи хотв би я мати такового друга

Можна написать на базе етого 
Климко твр Григра Тютюнника про дтей вйни
Повсть Климко переносить нас у тяжк часи фашистсько окупац Украни. Вйна принесла як укранцям, так й ншим поневоленим Нмеччиною народам хвороби, знущання, голод, погибель. Багато дтей залишилося без батькв, без житла, тому самостйно змушен були шукати помешкання, жу, одяг. Вони працювали за верстатами поруч з дорослими, не знаючи сну й вдпочинку, деяких з их вивезли до Нмеччини.
Саме на цей складний час припада дитинство майбутнього письменника Григора Тютюнника. Вйна застала хлопця на Донбас, а голод змусив його повернутися на Полтавщину, до матер, тому повсть Климко можна вважати певною мрою автобографчною. Сам письменник Григр Тютюнник був одним з тих пдлткв, як опинилися в часи вйни перед щоденною смертельною небезпекою. Але ця автобографчнсть не означа абсолютне вдтворення хронки життя письменника. Герой повст Климко йде не на Полтавщину, а по сль, щоб потм продати врятувати вд голоду улюблену вчительку та для себя з ином. В основ твору враження письменника вд того пам'ятного походу дитини тягостными дорогами вйни.
Климко залишаться сиротою, виховуться у дядька, але той гине вд фашистсько бомби. Життя змусило хлопця рано подорослшати: вн серйозний, вдповдалекий, хазяйновитий. А псля смерт дядька йому довелося покладатися тльки на для себя. Мабуть, саме тому Климко, його друг Зульфат чутлив й до чужого пламенея. Сам беззахисн, вони прихистили у себе свою вчительку Наталю Михайлвну з малою донькою Олею. Зрозумвши, що припасв на зиму обмаль, Климко виршив ти у Слов'янськ по сль, на яку можна було намняти харчв. А йти треба аж 200 клометрв! Можливо, якби це було потрбно тльки йому, хлопець не наважився б ти в небезпечну мандрвку, але Климко готовий терпти холод голод заради друга, заради улюблено вчительки з немовлям.
Размышляю, що небагато хто з нас, сучасних пдлткв, здатний на такий вчинок. Взамну пдтримку людей пд час вйни ми бачимо й у епзод, если Климко разом з безногим шевцем ряту двчинку вд фашистсько каторги, коли ттка Марина хоче залишити у для себя, усиновити чужого хлопця Климка, якого вона виходила, если той тяжко захворв пд час сво небезпечно подорож. Спльна бда стала нби тим каталзатором, який виявив у добрих людях х найкращ риси, стала свордним тестом на людянсть, згуртувала всх... Автор оповдання розповда про те, що навть у важк часи люди залишалися добрими, здатними на пдтримку й взаморозумння. Можливо, саме ця взамодопомога отдала змогу нашому народов вижити, перемогти в тй страшнй вйн.
На мй погляд, подбн художн твори, а також спогади учасникв вйни, дають нам набагато бльше, нж вивчення стор за пдручником. Адже перед нами розповдь про конкретну людину з вдчуттями, думками, переживаннями. Тому, читаючи так твори, ти сам нби долучашся до тих подй, переживаш, пропускаючи х крзь для себя. Мене вразило закнчення оповдання страшне й несподване. Климко загинув вд фашистсько кул вже бля самого дому, а з пробитого мшка тоненькою цвкою потекла на дорогу сль. А здавалося, що саме вн повинен вижити, донести до близьких йому людей рятвну сль.
На жалко, у сучасному свт ще багато вйн. Але ми не хочемо, щоб вйни забирали дитяч життя! Дти повинн жити в мир, любов та злагод. Тому докладемо всх зусиль, щоб нашу землю бльше не обпалив пекельний вогонь.