ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА! ОЧЕНЬ Надобно!!! Чим вразила мене поезя Минають дн, минають

У поез Минають дн, минають ноч звучить мотив осуду людей, як задовольняються свом пдневльним становищем у тогочаснй Рос, людей безликих, як водили безтурботне життя й н до чого в свт не прагнули. Кобзар твердо переконаний, що людина не виновата бути пасивною, вона мусить боротися за сво майбутн. Байдужсть, на думку Т. Шевченка, це найстрашнше, що може бути в житт: Ужасно впасти у кайдани, Помирать в невол, А ще грше спати, спати спати на вол. Поезя Минають дн, минають ноч це глибоко патротичний твр, у ньому чтко окреслються позиця поета-борця, який заклика читачв до активних дй на користь свого народу, сво крани. Поет, звертаючись до дол, просить у не не не багатства: А дай жити, серцем жити людей любити На думку Кобзаря, людина не виновата бути байдужою, бо байдужсть страшнша за злобно: байдужсть замаскована, не знати вд кого чекати, а до злобна людина морально себе готу, готу для себя на боротьбу з злобном. Тому поет пише: Доле, де ти! Доле, де ти? Нема няко! Коли добросердечно, жаль, Боже, То дай злобно! Злобно! Життя й творчсть Т. Шевченка це боротьба за кращу долю народу, за те, щоб показати йому шлях до майбутнього, допомогти йому поврити в сво сили, запалити скру нада, скру волелюбност, правди, щастя