хто справжнй герой оповдання снап собака чи людина 7-8 речень

Естетичне кредо Е. Сетон-Томпсона писати в тому, що знаш. Про це вн разговаривать у свой передмов до книжки Життя бешеных зврв: Если я вдивляюся в мена тварин, чи стор здесь розказан, я вдчуваю щось бльше, нж може вдчувати живописец, вдивляючись в рзн портрети свох друзв, деально створен ним самим. Деяких я знав особисто.Образи друге створен на пдстав рзних сторй . Зауваження письменника, що деяких тварин, у яких йдеться в його оповданнях, вн знав особисто, ма пряме вдношення до герою його розповд СНАП. Прототипом його був реально снуючий в см пес. У книз Мо життя, Описуючи сво дитяч роки, Сетон-Томпсон каже: Ми нередко згадували малюсенького терра СНАП, нашого врного захисника вд щурв, если ми жили на ферм. Щоноч вн виходили на полювання щоранку переможно був з величезною коричневою щуром в зубах . Создатель зберг у свому оповданн Не тльки мя породу собаки, а й особливсть нраву героя, дав йому сказать кличку Снап, що в переклад з англйсько означа вистачати. У цьому краткому мен автор зумв сфокусувати основна яксть нраву СНАП, його безприкладну хоробрсть мужнсть, хватку, яка була смертельною. НЕ випадково Сетон-Томпсон зауважу: Деяким собакам насилу приискивать мя, иным же не доводиться придумувати клички вони як би сам собою. Особливо захоплююче опис останньо сутички пораненого СНАП з вовком, що коштували йому життя. У той час, пише создатель, як 10 больших псв бездяльно металися навколо Молчаливо звра, у дальньому чагарники почувся шурхт, потм стрибками пронсся елоснежний гумовий мячик, незабаром перетворився в маленького бультерра. Снап, ю повльно бжить найменший з згра, примчав, важко дихаючи так важко, що, здавалося, вн задихаться, пдлетв прямо до кльця навколо хижака, з Яким нхто не наважувалися битися. Завагався вн? Н на мить. Крзь кльце гавкаючий собак вн кинувся напролом до ветхого тиранов пагорбв, цлячись прямо в глотку. вовк вдарив його з розмаху своми двадцятьма кла. Однак малюк кинувся на нього вдруге, що сталося тод, важко сказати Коли битва нарешт закнчилася, перед нами на земл лежали вовк могутнй ггант вчепилася в його нс бла собачка . Для письменника-гуманста, яким був Сетон-Томпсон, кожна особина живо природи це цлий свт, проникнути в Котрий даний людин разумного та терплячому, який вм спостергати любить рзноманття навколишнього життя. Тльки людина, яка добре зна собак, мг зробити таке зауваження: Собаки гарчать на два ладу: низьким, грудному гласом це ввчливе попередження або сповнений гдност вдповдь голосно, майже верескливо це останн слово перед нападу. Зустрчамося ми з цим при опис життвого шляху СНАП. Создатель вдтня благородство тварини, мужнсть властиве йому почуття гдност. Все це породжу у читача повагу до живо стоти, вдкрива йому так сторони життя навколишнього свту, в яких вн НЕ пдозрював. Мудр гуманн твори канадського письменника вчать обожать природу, берегти все живе, закладають то моральн основи, з яких вироста