Мн твр на тему Яке значення маюоть для мене мають нацональн

Наш люд ма багату культуру, величезний скарб яко складаться з цнностей, надбаних багатьма поколннями. З прадавнх часв до нас дуть життва мудрсть та настанови щодо методу життя. Вони закладен в укранських звичаях, обрядах, фольклор, адже в них - свтовдчуття та свтосприймання нашого народу. У их пояснюються та обрунтовуються взамини мж людьми, цннсть духовно культури окремо людини народу взагал.
Дуже тсно народна творчсть пов'язана з звичаями, що являють собою закони, якими укранц керувались щоденно.
Як рдна мова, звича об'днують людей в один люд. Того, хто забува звича, карають Бог люди, а, за укранським повр'ям, у батькв, що не дотримуються звичав, народжуються дти, як стають вовкулаками.
Дохристиянськ звича гармонйно переплелися з релгйними, утворивши обряди, як ми мамо на сьогодн: колись Рздво припадало на свято зимового повороту сонця, всника врожаю та щастя, про що й спваться у колядках. У их переплелися мотиви хлборобськ, вйськов, казково-фантастичн, весльн та бблйно-релгйн.
Обряди охоплюють все життя людини вд народження до смерт (пологи, запросини баби-повитухи, вдвдини новонародженого та породлл, хрестини, двування, заручини, веслля, поховання); вс сфери людсько дяльност та сльського господарства (заклик весни, веснянки, перша борозна, зажинки, жнива, обжинки, Выручил).
Смейне життя традицйно супроводжувалось рзномантними обычаями та ритуалами, як в образно-знакчнй форм визначали певн етапи життя та розвитку, а веслля являло собою справжню народну драму, до яко включались гров д, танц, спви, музика. Народження дитини завжди було визначною подю в житт родини, адже за народним уявленням "хата з дтьми - базар, а без их цвинтар". Вагтну жнку не можна було лаяти та ображати. й слд було якомога довше приховувати вагтнсть, щоб нхто не знав не врк, щоб не тягостно було родити. Аби дитина була здоровою, до першо купел лили свячену воду. Двчаткам додавали меду, молока та квтв, щоб були гарними, а хлопчикам - дев'ясилу, щоб росли здоровими та дужими.
Новонароджену, а особливо хвору чи кволу дитину, треба було якнайшвидше охрестити. У церковному ритуал хрещення на перший план виступають хрещен батьки, рол яких надавали особливого значення. Вони шанувалися як близьк родич були для хрещеника иными батьками, бо мали за обов'язок опкуватися дитиною, брати участь у вихованн, допомагати у скрутну хвилину. Хресн мали бути хрещеними та перебувати у церковному шлюб.
Псля хрещення до хати сходились родич та сусди. Не можна було приходити з порожнми руками.
Говорячи про смейн звича укранцв, слд згадати про приймац-тво, яке було традицйним явищем смейних вдносин та полягало у переход чоловка до батькв дружини, якщо в цьому була необхднсть. За приймакв також вважались посиновлен сироти.
Досить довго на Укран побутував звичай побратимства (посе-стринства) - духовного спорднення та взамодопомоги. Цей звичай сяга корнням чи не скфських часв. Зазвичай браталися у присутност односельцв. Побратимами найчастше були люди одинок. Цей ритуал забезпечував допомогу в скрутну годину прирвнював побратимв до кровних родичв.
Багатющий скарб звичав нашого народу ми отримали в спадок мусимо зберегти його та, нчого не втративши, передати нашим дтям, щоб не перервався зв'язок поколнь, щоб зберегти генетичну пам'ять нашого народу.