як перешкоди стояли на шляху розвитку нового укранського театру знаня

Укранська музика була невдмною складовою побутово-реалстичного й романтичного театру, доповнювала його психологчну дю, чткше окреслювала людськ характери. Тут багато важив неповторний чар укрансько народно псн. Народна псенна творчсть повязана з розвитком професйно укрансько музики (Катерина М. Аркаса, Пдгоряни М. Вербицького, Осада Дубна П. Сокальського та н.), 100 основою фортепанно музики та камерних вокальних творв П.Со-кальського, С. Воробкевича, М. Лисенка. Композитори охоче писали музику для хорв, використовуючи народний обрядовий мелос: щедрвки, купальськ й весльн псн тощо. Це сприяло пднесенню укрансько псн на рвень високого професйного мистецтва. Помж усх видв жанрв музичного мистецтва найнеспри-ятливш умови склалися для розвитку опери.Д. Антонович пояснював це тим, що для опери були затсн рамки укранського музично-драматичного театру; фахово пдготовки актори не мали, вдсутньою була нацональна оперна традиця , головне, не було державного опкування укранською культурою.Одним з вдомих композиторв XIX ст. був С. Гулак-Арте-мовський оперний спвак, драматург, що навчався в Кивськй духовнй семнар. У 1839 р. М.Глинка, О. Даргомиж-ський та М. Волконський влаштували концерт на збран кошти вдправили талановитого юнака до тал.Дебют С. Гулака-Артемовського вдбувся на сцен Флорентйсько опери. Найважливше досягнення С. Гулака-Артемовського створення за власним лбрето першо нацонально опери Запорожець за Дунам (1862 р.). Сюжет опери пдказаний М. Костомаровим.Майже 20 рокв царська цензура забороняла постановку опери. На укранськй сцен вперше поставив 1884 р. М. Кро-пивницький. У другй половин XIX ст.виника система укрансько музично освти. Вдкрилися музичн училища в Кив, Одес, Харков, Львов. Серед укранських професйних композиторв вирзняться творчсть П. Нщинського П. Сокальського. П. Нщинський закнчив Афнський унверситет, де здобув ступнь магстра наук.В Одес органзував хори керував ними. Вершиною його творчост вважаться музична картина Вечорниц, написана для пси Т. Шевченка Назар Стодоля. П. Сокальський заснував 1864 р. в Одес Товариство любителв музики.Вн створив близько 40 фортепанних пс, 40 романсв, опери Мазепа, Майська нч, Облога Дубна. Особливий внесок у розвиток нацонально музично культури зробив М. Лисенко (18421912) видатний композитор, панст, хоровий диригент, фольклорист, теоретик музики й педагог, засновник професйно школи. Навчався в Петербурзькй та Лейпцгськй консерваторях. Интенсивно освоював у свой музиц шевченкану (понад 80 вокально-хорових творв рзних жанрв). Композитор збагатив майже вс жанри укрансько музики. Йому належать опери Рздвяна нч, Утоплена, Наталка Полтавка, Енеда, дитяч Коза-дереза, Пан Коцький, Зима Весна.М. Лисенко основоположник нструментальних жанрв в укранськй музиц, створив численн фортепанн твори. З менем Лисенка повязаний розвиток нацонально музично освти.Вн органзовував хори, недльну школу для хлопцв-селян, викладав у приватних музичних школах, 1904 р. вдкрив у Кив музично-драматичну школу. Здесь навчались укранськ композитори К. Стеценко, Л.Ревуцький, О. Кошиць. Видатними творцями духовно музики на злам XIXXX ст.були К. Стеценко та М. Леонтович. Розвитку професйно музично освти сприяло вдкриття консерваторй у Кив, Одес, Харков. Почали дяти Одеський Укранський музично-драматичний театр, Харквський театр опери та балету. Значну боту з розбудови музично культури в Захднй Укран проводили композитори .Лаврвський, С. Воробкевич, В. Матюк, А. Вахнянин, О. Нижанквський, Д.Сочинський, В. Бар-внський, С.Людкевич. У Львов 1903 р. заснована музична школа (з 1907 р. Вищий музичний нститут, з 1939 р. державна консерваторя мен М.В. Лисенка). У 30-х роках дяли 9 флй музичного нституту у Борислав, Дрогобич, Стрию, Тернопол, Яворов та нших мстах. Давн традиц ма музично-театральна культура Львова. Здесь у 1842 р. вдкрився приватний мський театр С. Скарбека, один з найбльших у вроп (нин в цьому примщенн театр мен М.Заньковецько). На його сцен дебютували вихованц Льввсько консерватор С.Крушельницька, М. Менцинський, О. Ми-шуга, Ф. Лопатинська, О. Носалевич, виконавська майстернсть яких набула свтового визнання. У новй укранськй музиц одним з провдних дячв був В.Барвнський. У перод першо свтово вйни зявляються стрлецьк псн.Вони вдображають де нацонально-визвольного руху на захдноукранських землях. Для счових стрльцв писали псн . Франко, О. Маковей, Д.Макогон, Б. Лепкий, Л. Лепкий, Р. Купчинський. Музику створювали композитори Ф.Колесса, В. Барвнський, й шлях М.

О проекте

як перешкоди стояли на шляху розвитку нового укранського театру знаня

Добро пожаловать!