народнсть поеми котляревського "Енеда"

Теснее понад пвтора столття поема . Котляревського "Енеда" не втрача популярност серед укранських читачв. це не дивно, бо, узявши класичний твр римсько лтератури, Котляревський зробив на основ цього сюжету справжню укранську поему, сповнену гумору та герозму.За римською мфологю, Еней був сином троянця Анхза богин Венери, який псля загибел Тро довго мандрував, виконуючи волю богв, доки не зупинився в Лацум. Згодом нащадки Енея заснували великий Рим.А от як починаться "Енеда" Котляревського:Еней був парубок моторний хлопець хоч куди казак,Удавсь на все зле проворний,Завзятший од всх бурлак. одразу де той Рим! Наш, укранський парубок, развлечений та трохи бешкетний, смливий та кмтливий. товариш його хба ж це греки? псн вони спвають укранськ, обд у их "з салом галушки", "лемшка кулш", горлку та брагу п'ють вони, як справжн козаки. А боги поводяться, як дуже знайоме панство скубуться, сваряться, ошукують один 1-го, не цураються хабаря (Нептун за пвкопи грошей погоджуться припинити шторм).Еней та його друз дуже идентичен на тих стародавнх вояк з козацтва, що вмли добре пости та випити, кохалися з жнками, але й воювали вдважно й так, наче мимохдь, без удавано пишност, засновували м100.Если Еней його вони потрапляють до Ддони, це наче козацька ватага псля бов вдпочива танцю, сть та п', нби й одружитися ладн. Але ось луна "воля богв" або козацько дол нщо х не зупинить. пливуть вони через син море, спваючи укранськ псн про Сагайдачного, про вльну Запорозьку Сч.Сповнене народного гумору й дотепност зображення пекла та його мешканцв у третй частин поеми. У пекло автор вдправив дуже знайомих укранським селянам персонажв, що отруюють мирне смейне життя злих свекрух та мачух, лайливих зовиць, невсток. Отдал стоять "п'явки людськ", що теж вдом народов не з мфолог, а з повсякденного життя: начальники, десяцьк, соцьк, судд, стряпч. Не обмина Котляревськй тих, що прикидаються святими, волоцюг, п'яниць, неврних дружин.А в самому жахливому мсц розмщено народних катв: то пани, що з людьми поводяться грше, нж з тваринами, попи, що обдурюють люд, шахра-купц, сутяги.Дя поеми розгортаться отдал, разом з Енем ми бачимо нарешт праведникв. Але й рай там не попвський, а козацький:Для них все празники були;Люльки курили, полягавши,Або горлочку пили...Потрапивши нарешт до берегв Тбру, Еней його товариш освоюють цю землю. Чимало подй та бов ще трапляться, доки не втручаються боги. Бйка на земл перебегать у бйку на неб там богин поводяться, як лайлив сусдки, що б'ються за якийсь мотлох:Венера лайки не стерпла,Юнону стала кобенить...Закнчуться "Енеда" перемогою Енея та здйсненням пророцтва. Але ми неохоче залишамо героя, що замсть дальнего троянця постав перед нами в образ веселого, вдважного парубка, вигодуваного Сччю.Котляревський зробив свою поему дйсно народною. це не тльки тому, що геро одягаються та дять як укранц, а й тому, що в х нравах вн вдобразив найважливш риси укранського народу: смливсть, завзятсть, почуття гумору, разумння посмятися над деякими своми вадами, життрадснсть.