Будь ласка запишть ознаки фолькльорних жанрв як вдбуваються в байках

У байц свордно перехрещуються, переплтаються зливаються два начала: давн мжнацональн традиц жанру, загальнолюдськ риси в деях, тематиц , з иного боку, нацональна сворднсть художнього втлення цих дей, риси непосредственно-сторично самобутност такового втлення. 
Далектична днсть цих начал забезпечу актуальнсть творв даного жанру. О.Потебня уподбнював алегор в байках до шахових фгур, до раз назавжди встановлених управлял шахових ходв. У цьому певний сенс, якщо йдеться про канонзовансть форми, деяку однотипнсть образв, унверсалзм висновкв. здесь же криться певна небезпека народження вихолощено байки взагал [19;46], поза часом простором. Тому не менш важливо, щоб були вдчутн риси конкретно-сторично самобутност. Така самобутнсть мовних барв, нравв  типв притаманна байкам Л.Глбова. 
Якщо давньоукранськ байки писалися старословянською мовою з большою клькстю русизмв полонзмв, силабчним вршем або здебльшого прозою, топоетика ново укрансько байки кардинально вдрзнялася: автори використовували розмовну мову, знижену лексику, елементи бурлеску, вльний врш (рзностопний, ямбчний врш). За базу творв брали мандрвн сюжети, укранський фольклор, досвд давньогрецьких, римських, французьких, польських, росйських письменникв. 
Укранськ автори, як розробляли жанр байки впродовж 10-30-х рр. ХХст., орнтувалися на поширену форму давньоукрансько байки, для якохарактерними  докладнсть, деталзаця оповд, далогзаця, мотивування вчинкв персонажв. 
Запозичення байкою сюжетних схем, художньо-зображальних засобв, елементв композицйно структури фольклорних жанрв призвело до виникнення таких рзновидв, як байка-казка байка-приказка. 
Байка-казка характеризуться розгорнутим сюжетом, побутовою деталзацю, докладнстю зображення, у ньому персонажами здебльшого виступають люди(Пан Собака, Солопй та Хвря П.П. Гулака-Артемовського, Мрошник .Гребнки). 
Байка-приказка (у .Красцького приповстка, у Л.Боровиковського прибаютка, приповдка) це невеликий твр на 2-8 рядкв, ознаками якого лаконзм, вдсутнсть розгалуженого сюжету та деталзац, яскравсть, чтксть, влучнсть вислову (Дурень розумний, Цкавий мовчун П.Гулака-Артемовського, байки Л.Боровиковського). 
Суттвий внесок в розвиток теор жанру байки зробив Г.Е. Лесснг, який класифкував рзн типи байок, подливши х на розважальн, повчально-весел та серйозн. Останн, на його думку, продовжували традиц флософсько прозачно байки античност. 
В.Жуковський у прац Про байку та байки Крилова простежив сторичну революцю цього жанру, видливши в нй три сторичн епохи 
1) если байка була не чимось ншим як звичайним риторичним прийомом, прикладом, порвнянням; 
2) если байка, здобувши самостйне буття, перетворилася на один з реальних шляхв визначення морально оцнки для оратора чи моралзую чого флософа. Сюди вн виокремив байки Езопа, Федра, а з ново лтератури байки Лесснга; 
3) если з сфери красномовства перейшла вона у сферу поез, тобто набула т форми, якою зобовязана в наш час (маться на уваз ХХ ст.) Лафонтенов та його наслдувачам.