СРОЧНО!!!!Заран дякую!!))Напишть твр на темуОбраз кохано в сонетах в. шекспра

Бльшсть шекспрознавцв дотримуються спльно думки в тому, що Великий Бард дуже дальний вд деалзац кохано, чия краса асоцються у нього з темрявою, а сама вона недобра (unkind), нещира, неврна (untrue ). З огляду на це, цкавим видаться переклад заключного двоврша, запропонований .Костецьким. Вн наважуться на вельми смливий крок: спочатку акценту увагу на небеснй природ любов (Найближче неба. Доторкнися, небо ), а потм досить несподвано резюму: Люблю. Люблю. Не чисту грудь-для тебя бо. Несподвано, ефектно по-свому оригнально. Пускаться механзм асоцювання: спада на думку смаглява лед, чия чарвна чуттвсть так вабить героя (сонети 149, 150), друг, що втлю як безлч чеснот, так брак досконалост (сонет 69). Тож у переклад .Костецького, як, до реч, в текст оригналу, так залишаться непроясненим, хто ж, зрештою, приховуться за сповненою особливого аксологчного сенсу метафорою A God in love [15, 39].Отже, любов Шекспра - це тана, яку можна розгадувати, але навряд чи можливо остаточно розгадати. Кожен з перекладачв сонетв вдкрива певну грань незбагненного парадоксу любов, народженого поетичною уявою Великого Поета. При цьому кожна нтерпритацйна верся ма свй сенс культурний змст. Саме паралельне читання оригналу його вдалих перекладв, если процеси мислення та естетичного освоння розгортаються в площин деклькох текстових втлень одн концепц, створю обктивн гносеологчн передумови для розширення смислових обрв рецепц оригналу.Не менш цкавим обктом лтературознавчо нтерпретац взя кохання, представлена Шекспром у 144-му сонет. Розкодовування прихованих смислв, виявлення провдного лейтмотиву та визначення того онтологчного простору, в якому розгортаться основний сюжетний конфлкт цього твору, сприятимуть, як думаться, адекватншому розумнню авторського задуму. Це, у свою чергу, дозволить не тльки увиразнити шекспрвську концепцю кохання, але й розглянути снуюч укранськ переклади цього лричного твору в новенькому ракурс [18, 214].У 144-му сонет Шекспр зставля у двобо рзн постас кохання - до свтлого юнака (a man right fair ) та смагляво лед (a woman colourd ill ). Ключовим принципом, на якому вибудовуються центральна змстова колзя, ейдологя та цннсна семантика цього сонету, принцип контрастност. Реалзуться вн насамперед через низку яскравих лексичних антиномй: comfort - despair , angel - devil, fair - colourd ill, purity - foul pride . Уже в першому катрен розгортаться основна сценарна модель - трагчне усвдомлення лричним гером роздвоност власно душ. Вн одночасно вдчува любов до юнака, який поста в його уяв втленням свтло постас кохання, до жнки, яка знакзу темний бк пристраст та асоцються з спокусою, грхом чистилищем.