складть будь ласка байку про зврв.

Кнь ишак зустрлись на вузенькому мостику. Кнь каже ослов:
- Дай мен дорогу!А ишак уперся, н з мсця, каже:
- Дай ти мен дорогу, я достойнший од тебе.- Замовчи, нкчемо, - гордовито промовив кнь, - ще й ти здумав собою величатися! Дурншого за ишака в свт нема. Не дарма у людей поговрка склалась: "Дурний, як осел!" А кнь - розумна стота: я чоловков приношу велику користь. Жеребцов вчать нарвн з бойцами, вони все дочиста розумють, а ти що - дурний, як пробка.- А ти хоч розумний, зате всевышнему противний, - каже осел, - ти такий ненажерний, що тоб корму несли не настачиш. Если ховавсь сус Христос в яслах вд розбйникв, так ти все сно пожер, йому нчим було прикриться тебе за се бог прокляв, а я хоч дурний, зате угодний господу. На мен божа мати хала у русалим, а ти що... Кнь ма ослов уступать повинуваться.
Ото вони сперечалися, сперечалися, один одному дороги не давали. А дал кнь з гордост кинувсь напролом, щоб збити осла з мосту, а самому пройти. Осел теж подався уперед, - обидва полетли у воду. Бовтаються в рвчаку няк не можуть вилзти.На той час бг по мсточку собака, розпитав, з яко причини вони попадали, сказав м:
- Обидва ви дурн, гордсть тупсть - мж собою брати. Якби один з вас був учтивий, дав би ншому дорогу, то все було б по-добросердечному