Як химерн цитати в повст Ирй ?

  ...кидалися одна до одно в обйми, цлувалися й рыдали вд зворушення, заливаючи мськ вулиц потоками слз,  аж бдолашним городянам  доводилось  клька  днв  по  тому  плавати  у  човнах  та ночвах...;   ...на верб ростуть груш...;   ...груша затрпотла крильми, кукуркнула сиплим гласом молоденького пвня та, залишивши в дядьковй долон хвоста, пурхнула на вербу...;   ...я прищикнув  йому  (дядьков)  мову дверми,    вона нажималбно  заскавучала,  наче  цуценятко...;   ...карас  надвечр  вичалапують  на  пщаний  сберегал    лагдно  бесдують з щуками...;   ...вовчиц наглядають за курчатами, аби т не заблукали в лсових нетрях...;Нацональна драма.  З укрансько прози517   ...осдавши швабри, довгим лунким коридором проскакали прибиральниц з  вдрами...;   Я  взявся  обруч  за  край  неба    прихилив  небо  до    нг,  взятих у  чорн лакован  туфельки.  Я  вдгорнув  глевке  передоснн  хмаровиння,    сонце зиркнуло й у вч...;   ...скотина Манька взлетла за допомогою  намальованих крил...;   ...дядько  Денис  узяв  корову правицею  попд  черево    поклав до кишен свого ширококрилого  галфе...;   Дядько вхопив з мисника ополоник, чигикнув ним по дну вдра  впймав ттку,  наче рибу в  пдсаку...;   Дядько власноруч лупив нутрй . облуплених вдпускав у басейн, аби вони  знову обростали кожею та хутром...;   ...його  (дда  врася)  стала доймати  спрага,  вн  перехилив у себе бочку з дощовою  водою...;   Курку...  розрзали  навпл:  одна  половина  пострибала  по  бабод- дових грядках,  адруга  по  тткодядьковй полуниц...;   Люстра  ж,  проломивши  муровану  стну,  з  пронизливим  виттям пронеслася над  передмстям   зникла в  безвст...;   Якось у черз бабу Одарку штовхнули вона розсипалася; збравши у вузлик сво ксточки,  баба Одарка почалапала до лкарн, де  поновой    склали...;   ...курка сяла по  городку яйця...;   Я пдбгав до купи брухту штурляв кабанов все, що потрапляло пд руку:  пдшивки старих газет та журнальчикв,  ржав колеса тачок, потрскан,  нашпигован гвздками гумов покришки,  уламки дощок,  лискуч дизельн цилндри,  березов й дубов оцупалки,  колнчаст вали;  усе те з пекельним скреготом перемелювалося мж жорно  подбних зубв кабана  безслдно  зникало у його  невидимому черев,  буцм провалювалося пд  землю...;   Пвень... не кукуркав, а вив по-лисячи, тонко й нажималбно... нестися  кури  не стали    цлсньк дн  греблися  пд  горою,  лаштуючи нори...;   Пес,  звши,   соб сказився,  вислизнув  з  ошийника та стрибнув прямснько  в  пащеку кабанов,  якого  саме годувала ттка...;   Кабан проковтнув Нерона-Балалайку,  буцм муху, .  в сказ вирвав з земл гараж та й посунув уперед,  трощачи усе на свом шляху..   Я  вхопив  себе  за вуха,  пдняв у небо смикнув  завсу,  яка вддляла  десь  вд  ноч.  То ж  мит  завса  впала    густа  та  вязка,  мов пакульська грязь,  темнь хлюпнула на землю...;   Жукове обличчя несподвано рипнуло розсялося, наче перестиглий гриб-димовик,  если  на нього  наступити,  хмара смердючого ржавого диму...;518Ус уроки укрансько лтератури у 8 клас   Славко  Пасчник зявився  у  школ  аж наступного  тижня,  оббгши  з  великого  переляку земну кулю  по  51-й  паралел тисяча  сто двадцять девять разв...;   Я...  перевтлився  на  горобця  й  випурхнув  через  вкно  на  вулицю...;   ...арифмометр, поблискуючи алюмнйонкелевими боками, гордо посунув  крзь натовп та зник...;   Гасовщик  виносив  цистерни  перед  оч  натовпу    викручував  х, наче  мокру близну!;   ...жнка,  що  рятуючись  вд  його  Капоти)  пяних кулакв,  перекинулася сорокою   невгамовно  скрекотала...;   Серце мен билося так гучно, що млцонери на перехрестях тривожно  озиралися,  в  довколишнх  будинках  подзенькували  шибки...;   Телефонсти,  що лагодили обрвану лню,  прийняли дядька Дениса за  стовпа обвдурачся дротами...;   Електромонтери  примостили  на дядьковому нос  вуличний лхтар,   ми довго  економили на свтл...;   ...дядько  Денис  повол  випростався,  пднмаючи  на  плеч  Соба- кареву гору шпурнув в рчку;   Пиржки в долон стрепенулися,  затрпотли крильми пурхнули у прочинену кватирку коридорного  вкна.  Крам ока я  бачив,  як вони  вслися  на  осокор та загойдалися.  Струшуючи з  глля  сизу паморозь...;   Наступно  мит  гуца  пошпурнуло  в  небо,  неначе  камнь  кинутий з пращ.  Вн злетв усе  вище та вище,  аж поки не втрапив на оболонко  машинного  диму  та  пари    всвся  там,  звсивши  ноги у лискучих юхтових чоботях...