сочинение на тему весна

За мстом ще де-не-де лежить снг. Канави наповнен талою водою. Як тихо! З чистого блакитного неба ллються тепл, нод навть гаряч сонячн промен. Вони швидко з'дають залишки брудного снгу.
З дальних крав повертаються перелтн птах, а звр прокидаються псля зимово сплячки.Як чудово! Хочеться кудись йти,мандрувати...
Крокую вулицями свого мста. Пднмаюсь трошки вгору-перед мною лс, мй старий приятель. Як примно знову його побачити!
А ось галявина. Моя улюблена, де так нередко з батьками друзями я люблю вдпочивати. Острвц снгу, невеличк калюж тало води  розмови велико клькост непомтних ручав.
А це що? Гнучк стебельця з блими шовковими китицями на верхвках. Та це ж квти! Як чудов квти! Пушок вдало захища х вд ранкових морозв. називають цю рослину пушиця.
Це природа вдкрива несмливо сво оч псля довго зимово сплячки дивиться ними навколишнй свт. Це перш кроки по земл. Але мине трохи часу, гляне вона на нас блакитними очима пролскв, жовтими очима купальниц. Скльки кольорв вдтнкв мають оч природи! Безлч!