Будь ласка, допоможть написати цитатну характеристику головних геров з твору Русалонька

Цитатна характеристика Климка Климко йшов босий, у коротких штанчатах, старй матросц, що була колись голубою, а тепер стала сра, та ще в дядьковй Кириловй джурц. Тй джурц, як казав дядько, було 100 лт не рвалася вона злее тому, що зашкарубла вд давньо мазути. Не брали н дощ, н снг, ан сонце Уноч вона нахолоняла, а вдень аж димувала на сонц, пахла ще дужче пекла плеч та спину. Живой вдколи осиротв. Це була найбльша радсть Климка покласти перед дядьком чепурно списан зошити, а самому заходитись поратися: винести миску з дьогтяною водою, витерти пдлогу, де набризкано, тихо, покрадьки, щоб дядько не обернувся, насипати йому юшки, яко сам наварив, гарячо та запашно. Про зошити вн несли не боявся, бо тльки з письма нколи мав посередньо. Дядько Кирило Климку: Ай, добра ж У-у-у, тако не всяка й кухарка зварить Вн отак би й вирс серед уквтчалих ночей, якби не настали ноч нш, ноч без вогнв Од них вяло лками, димом польових солдатських кухонь, гарячими на сонц уламками лтакв гармат. Доглядати за собою зварити сти, прибрати в хат, випрати одежину вн разумв сам. Найстрашнше сталося тод, если вн, перепочивши, пдввся, щоб ти, впав: ноги не вдержали Вн злякався, став розтирати литки, стегна, колотив по их кулаками орав: Ану, йдть! Ану, йдть мен сразу! Йдучи з торбою за плечима понад парканами незнайомо вулиц, Климко згадував свою станцю, кожен день життя кожну годину Климко Натал Миколавн: Не треба для вас нчого промнювати, а переходьте це ми для вас з Зульфатом удвох просимо, переходьте жити до нас. Ми вам помагати будемо, маленьку глядтимемо Климко Зульфату: Що, в нас картопл трохи та сала? Цього хоч би на два мсяц хватило. А быстро зима. Сразу, поки тепло, треба йти. Харчв намнямо по дороз вспять, молока, може Климко видлубав у кишен одну тридцятку поклав бабус у пеляну, а сам швидко пшов геть. А Климко висмикнув з торби надрвану плащ-палатку, розпнув в руках так, щоб затулити двчину, став роздивлятися, бурмочучи заклопотано перше, що стало йому на думку Пустть ! Це моя сестра! Сестра моя, чуте? Вона мен за матр!! Я для вас, ттонько, води наношу, дров нарубаю, чи ще щось зроблю, що скажете. Чесне слово! Климко похапцем розкрутив дротинку на кишен простяг жнц вс грош, дивлячись на не вгору хворими очима. Вд перезду вдарила довга автоматична черга. Климка штовхнуло в груди обпекло так боляче, гостро, що в глазах йому попливли червоногаряч плями. Вн упявся пальцями в дж дурку на грудях, тихо ойкнув впав Ттка Марина Климку: Де в для тебя та й силочка береться, он скльки пройшовши голодний холодний. Я прийду до вас, ттонько Марино. Як тльки не стане голоду, так приду або прийду. А сразу треба мен вспять, мене там ждуть Нмець таки достав його вже на льоту кулаком у груди Климко спробував пдвестися, але в грудях в колн заболло, що вн застогнав поповзом, ковзаючи лктем по грязюц й тягнучи за собою клунок, вибрався з калюж. Климко йшов помалу, бо вкрай зморився з свою ношею. Мшок з сллю та харчами вн перевязав напополам нс по черз то на одному, то на иному плеч. В дощ вн не зупинявся, щоб десь його переждати, а йшов, напнувшись надрваною плащ-палаткою, доки несли ноги.