Цитатна черта твору "За сестрою"

В однй спдниц, простоволоса, виглядала ужасно. Оч налилися кровю з лютост та розпуки. В руках держала сокиру. (Палажка, мати Павлуся.) х стжкуват шапки догори вовною обернен кожухи надавали м такового ужасного вигляду, що, дивлячись на их, кров замерзала в жилах. (Татари, що напали на Выручилвку.) Був кремезний козак лт тридцяти. Одягнений у широчезн, як море, червон штани, як пдперзував широким шовковим поясом. На ногах добр шкапов чоботи. Сорочка була подерта замащена Жилав руки з пястуками, мов довбеньки. Згинав залзн штаби, а жеребца пдймав поперед себе, мов барана. (Семен Непорадний, сторожовий козак.) Йому було всмдесят лт зроду; та хоч було спочити старим костям у якому зимовику, вн не давався старост волочився з козаками, граючи на бандур та розвеселяючи х грою спвом. Стрляв з рушниц так, що птиц пд час льоту не промахнув. До того, вн знав, як лчити рани зллям (Счовий дд Панас.)